За півтори години з’ясувалося, що з сорока семи обдзвонених потерпілих препарат «Граціоза» приймали геть усі, тобто рівно сорок сім. Тому сорок восьмий дзвоник я зробив Ляху.
— Здається, я знайшов.
— Чекаю.
Приємно, чорт забирай, іти до начальства, маючи розгадку справи в кишені. І це, зауважу, за три доби роботи. Чи зміг би хтось упоратися швидше?
Лях сидів за столом, замислено звівши брови.
— Чого, козаче, зажурився?
— А ти гадаєш, ти у мене один такий?
— Такий — один, бо я готовий викласти тобі розгадку ребуса про незайманих дівчат, а точніш, тепер уже займаних.
— Давай.
Я осідлав начальственний комп’ютер:
— Дивися сюди. Дві з трьох анкетованих приймали препарат для схуднення «Граціоза». Красиво?
— А третя?
— Так отож-бо й воно! Третя теж приймала, тільки крадькома. Я її розколов по телефону, особисто. А потім обдзвонив сорок сім їхніх колег за нещастям. І виявляється, що «Граціозу» приймали геть усі. Добираєш? Отакий я молодець.
Лях на секунду замислився.
— Виробник?
— «Пані Граціоза Інтернешенел», Польща.
— Продавець?
Тут я ковтнув повітря. Оце так молодець! Не дотямив поцікавитися, хто цю гидоту продає.
— Ну?
— «Краса і сила», — я раптом згадав рекламу, навішану на кінець «Юпітеріанської кантати». — Точно. Корпорація «Краса і сила».
Професійна пам’ять агента — незамінна річ. Отак от вчасно згадати колись почуте ви б змогли? Особливо під грізним поглядом начальника.
— Який у тебе план дій?
— Все дуже просто. Налітаємо на продавця під прикриттям податкової. Вводимо свою людину і починаємо трусити. За тиждень обіцяю результат.
Начальникові брови полізли вгору.
— За тиждень? А я тобі обіцяю результат за годину. Ні, навіть за півгодини. Ти хоч знаєш, хто господар корпорації «Краса і сила»?
Починається. Як швидко безкомпромісний оперативник може перетворитися на політикана. Тільки дай йому доступ до коридорів влади. Я демонстративно всівся на стільця і відкинувся на широку спинку.
— Ляше, а я думав, ти мене знаєш. Мені по барабану, хто у них господар. Бо маємо справу з антиукраїнською змовою. І я піду до кінця.
— Ну, по-перше, щодо змови — це ще треба довести. Можливо, просто не прорахований побічний ефект.
Я скептично скривився.
— А по-друге, тепер ти дивися сюди.