Розмір має значення: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

У Сагайдачного прекрасний настрій, а тому люлька вальяжно звисає із самого кутика рота, під лівим вусом. Ще б пак — щойно блискуче завершено операцію з таємної ліквідації чергового міжпланетного терориста. А провину звалено на збройне угрупування конкурентів. Оце робота! Оце я розумію. А тут сиди і колупайся в результатах гінекологічних обстежень.

Так, добре, що там далі… Ага, осьо результати регіональної вибірки. Дев’яносто п’ять відсотків розлучень — міські відділи РАГС. Ну, то воно природно. На селі з мораллю завжди було краще.

— Слухай, а давай їх заарештуємо, — Сагайдачному муляло долучитися до справи хоч би порадою. — Тут вони у нас швидко розколються. Це вони мамі з татом розказують: в саду гуляла, квітки збирала, кому давала, сама не знала. А ми як втремо маку, одразу все згадають. З яким там інопланетником, де і коли.

Інопланетником? А це ідея. Я тут-таки взявся складати запит про фізіологічні особливості негуманоїдних рас у розрізі сексуального життя. Ага. Ну, і несексуального теж. Адже те, що земна жінка сприймає як секс, інопланетний чоловік — чи як воно у них називається?… — коротше, він ні сном ні духом. За їхніми поняттями. Може таке бути? Отож. Ну і що тоді виходить?

Я остаточно заплутався у своєму сексуальному запиті і вирішив трохи відкласти цю ідею. Для початку треба завершити з анкетами. Отже, далі у нас хронічні захворювання. Так, одна астматичка. Решта в цьому плані не помічені. Медикаменти постійно не вживають. Біологічно активні речовини? Дві з трьох худнули за допомогою модних зараз препаратів. Ну, це загальна пошесть. От, наприклад, моя сусідка теж приймала. Скинула кілограмів вісім, дуже пишалася… Стоп. Сусідка. Цікава думка. Судячи зі скандалу, що довелося почути через вікно, у неї теж негаразди на особистому фронті. Тільки без одруження. Отже виходить, що вона теж має бути доданою до статистики? Я потягнувся до телефону.

— Альо. Добридень. А Люду можна?

Чоловічий голос:

— Люду тепер уже можна.

Сумні жарти.

— Слухаю.

— Люда?

— Так.

— Це твій сусіда, Мамай. Людонько, ти так добре схудла, а моя дівчина мучиться, все ніяк не підбере собі препарату. Ти не порадиш, який ти приймала?… Ага, дякую, зараз запишу… Як? Грандіоза? Ні? Через «Ц». Граціоза. А фірма яка? «Пані Граціоза»? І ще «Інтернешенел». Ну, зрозуміло. Дякую дуже. Як, кажеш, «Худнемо назавжди»? Дай то Боже! А як воно взагалі? Нормально? Ну і чудово. Ну, тоді бувай.

— Бувай.

Отже, «Граціоза». Так, а що тут у нас в анкетах. Ого, теж «Граціоза». І тут «Граціоза». А тут немає. Рахунок три-один. Нічого собі! Треба перевірити.

Я присунувся до телефону і набрав телефон з останньої анкети:

— Альо. Вас турбують з відділу маркетингу фірми «Граціоза, худнемо назавжди». Пані Оляну можна?

— Я вас слухаю.

Голос сумний, вочевидь, дівчина переживає. І не без причини.

— Ви приймали наш препарат «Граціоза».

— А ви звідки знаєте?

— Нам повідомив дистрибутор.

— Який дистрибутор? Я у магазині купувала.

Я закусив губу.

— Ой, вибачте, продавець. Повідомив продавець.

— Зачекайте. Для мене подруга купувала, він не міг знати.

— Ну, значить, подруга… — Господи, як складно з цими жінками. — У мене тут анкета, і в ній не зазначено, хто саме.

— От сучка, — раптом відповіла трубка. — Вона ж обіцяла, що буде мовчати.

Я натиснув кнопку відбою. Почутого було достатньо. Отже, рахунок чотири-нуль. Та-ак. Як нам казали на кафедрі математики, три — ще не статистика? А чотири?

І я всерйоз взявся до телефону.