MoreKnig.org

Пригоди Вернера Гольта: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Нолль Дітер



Шрифт:

Для Гундель тут усе було нове, цікаве, і вона з нетерпінням чекала початку вистави. А Шнайдерайт прийшов з твердим наміром не дати себе пошити в дурні. Хіба п’єса, хай навіть великого письменника, не могла бути свого роду опіумом для народу?

Шнайдерайт узяв програму і заходився, вивчати дійові особи.

— Отже, сьогодні покажуть виставу про графів і графських синків, про байстрюків якогось дворянина та про «лібертинів», тобто, згідно з приміткою, про «розпутних людей». «Даніель — старий слуга в домі Моорів», — читав Шнайдерайт. — Про класову свідомість старого слуги годі й питати. А ось і світло погасло.

Піднялася завіса. Зі сцени війнуло прохолодним, чужим духом. Шнайдерайт легенько подався вперед.

Крісло-гойдалка. Якийсь старий. Так, це він, Максиміліан, можновладний граф фон Моор. Сиве волосся, вкрите зморшками чоло — власне, він зовсім не скидався на глитая. Але благочестивою маскою Шнайдерайта не обдуриш. Граф був старий, немічний, хворий, він говорив тремтливим старечим фальцетом. Може, тут хочуть зробити з феодальної патолочі мучеників, жертв земельної реформи? Старий непокоївся за свого сина Карла, про якого саме в цю мить надходить звістка. Листа приніс Франц фон Моор, вдягнений у барвистий халат. Спершу він був відійшов трохи вбік, щоб проронити сльозу жалю за своїм загубленим братом. До Франца Шнайдерайт відчув огиду з першої ж миті. У всякому разі, прославляти поміщиків у цій п'єсі не будуть.

— Судячи з листа, брат Карл в Лейпцігу дійшов до краю в своїх ганебних вчинках. — Шнайдерайт похитав головою. — Сорок тисяч дукатів боргу! Бачиш? Старий, незважаючи на свою шляхетну бороду, вижав їх, певна річ, із своїх селян! Карл зганьбив дочку якогось банкіра і вбив на дуелі її коханого, а потім разом із сімома поплічниками втік від руки правосуддя… На щастя, в нашій країні покладено край підступній діяльності різної патолочі.

Але тут Шнайдерайт наразився на протиріччя: тоді як франц і старий у себе вдома з молитвою на устах підносились душею до бога й насолоджувались книгами святих проповідей, Карл, що завжди тікав від церкви, наче злочинець од в’язниці, кидав свої гроші першому-ліпшому жебракові. Усе це зовсім не в'язалося з боргами і вбивством! Схоже на те, що це попівська п'єса, яка мала застерігати від згубних наслідків безбожництва. Проте швидше Франц був застереженням проти згубних наслідків святенництва. «Недоліки», що їх Франц закидав своєму братові: запальність, одвертість, чулість і чоловіча мужність — надавали Карлові особливої привабливості! Лейпцігські злочини пасували значно більше Францу, святенникові, який нарікав на те, що його завжди вважали «пісним сухарем, холодним дерев'яним Францом…» Хто зна, може, цей негідник сам вигадав того листа!» — подумав Шнайдерайт. Чимдалі ставало усе очевиднішим, яку користь він міг з того мати: «А що, коли б ви одреклися від цього сина?» Негідник прагнув успадкувати графський титул і маєтність, ото і все! Невже ж таки старий не помічає, яку підступну гру з ним затіяли? Ба, він навіть доручає цьому мерзотникові написати відповідь Карлу! Може, старий з глузду з'їхав? Адже, окрім нього самого, вже ніхто з його оточення не сумнівається в тому, що Франц задумав щось лихе.

І дійсно. Ледве старий вийшов з кімнати, як негідник перестав лицемірити. Він закутався у свій барвистий халат, сів у кріс-ло-гойдалку і, погойдуючись, заходився барабанити пальцями. На обличчі в нього застигла крижана посмішка. Він зізнався, що підробив листа, зізнався також, що незадоволений природою. Чому він не єдиний син, чому не першим вийшов з черева матері? У цього хлопця була огидна манера висловлювати свої думки. Він мав винахідливий розум, але ні крихти совісті. Франц розкрив свої карти: «Я повириваю з коренем усе, що стоятиме на моєму шляху до влади. Я мушу бути володарем!» Франц показав своє справжнє обличчя. Завіса опустилася.

— Ні, усе-таки він не повинен був доручати Францу писати листа! — сказав Шнайдерайт. — Старий надто наївний!

— Невже Карл попадеться на цей гачок? — запитала стурбовано Гундель. — Не може бути, щоб Карл попався!

— Тепер він принаймні знатиме, чого вартий цей негідник! — сказав Шнайдерайт.

Завіса знову піднялася.

Відлюдна корчма неподалік від кордону. Шнайдерайт полегшено зітхнув. Карл був зліплений зовсім з іншого тіста, ніж його брат; він був дужий, високий, симпатичний. Карл сидів за книгою і при світлі каганця, що димів на столі, чекав відповіді на свій лист, чекав пробачення за пустотливі витівки, у яких він зарані зізнався. Витівки його були не такі вже й страшні. На справжню підлоту Карл був нездатний. Зате отой, другий, що сидів разом з ним, справді симпатії не викликав; його звали

Шпігельбергом, і було в ньому щось щуряче, щось нещире, підступне, до того ж у нього сіпалося обличчя, і це викликало у Шнайдерайта огиду. Із Шпігельбергом Моору краще було не знатися, хоч вони й однодумці: вони повставали проти духу часу, проти кволого віку кастратів, у який вони жили, проти сучасників, що непритомніли, побачивши тільки кров гусака, якого щойно зарізали, але плескали в долоні, коли їх суперник залишав біржу банкротом… Це було просто чудово! На жаль, вони не розуміли, що корінь зла криється в самих умовах феодальної власності, і плутали наслідок з причиною. І все ж полум'яний дух Моора приваблював своєю непоборною силою. Як він устав, як кинув на стіл шпагу, з яким вогнем сказав: «Дайте мені військо з таких хлопців, як я, і Німеччина стане республікою…» Шнайдерайт заплескав у долоні, на якусь мить він розгубився, бо аплодував тільки він один, але незабаром до нього приєднався увесь зал.

Слова Карла розворушили щось у душі Шпігельберга, в голові у нього зароїлись великі задуми, гігантські плани… Можна зробити щось значне! На щастя, Моор нічого не хотів слухати, ні, він ждав гінця, в думці прогулювався по батьківських гаях і мріяв про Амалію. Згідно із списком дійових осіб, вона була племінницею Едельрейха. Отже, Карл любить її. Чи відповідає вона йому взаємністю? Моор ждав прощення свого батька і не знав, що чекає на нього попереду. А Шнайдерайт це знав. До корчми з галасом вривається ціла ватага молодих людей. Серед них були симпатичні хлопці: Швейцер, Роллер, а один мав обличчя вішальника. Його звали Шуфтерле— якраз до пари Шпігельбергові. Аж ось Моор одержав листа, він тримає його в руці з виразом найщасливішої людини на світі, він його ще не читав і не знає, що там! Нарешті читає. Він не чує ні дотепів Шпігельберга, ні що говорять інші. Самотньо стоїть в кімнаті, блідий як смерть. Лист падає у нього з рук. Дужий, мужній, з усього видно, що він упорався б з цілою ватагою, і тут тобі на — піддався на безглузду інтригу. Украй спантеличений, він безпорадно розводить руками і, хитаючись, виходить. Роллер підняв листа і всунув туди свого носа, Швейцер зазирнув йому через плече. Потім вони поглянули одне на одного — стережися, негіднику!

Тепер, звичайно, настав слушний момент для Шпігельберга, його меткий розум гарячково працював. З'явилися грандіозні думки і плани: він мріяв створити банду розбійників у Богем-ських лісах… Шнайдерайт похитав головою. Ну й наміри! Але Шпігельберг був неабияким демагогом і, як і всі демагоги, мав великий успіх. Вішальник Шуфтерле приєднався до нього перший, тоді Рацман, Грімм, а за ними Роллер, Швейцер та інші. І свобода мусить мати свого володаря — думка нібито непогана. Шкода тільки, що свобода, про яку говорив Шпігельберг, була, власне, анархією, а володарем хотів бути він сам. Скидалося на те, ніби він прагнув стати кимось на зразок Бакуніна. Але іншим навіть на думку не спадало обрати своїм отаманом пацюка, вони хотіли Моора, і вірний Швейцер прямо сказав про це.

Моор опанував собою і тихо увійшов до корчми. Блідий як смерть, але уже з високо піднятою головою. Він зупинився у напівтемряві. Всі втупилися в нього очима; Роллер, Швейцер були вражені, Рацман, Грімм завмерли в чеканні, вішальник німо вирячився, а в щура обличчя знову почало сіпатись. Усі стояли, затамувавши подих. Затамував подих і Шнайдерайт. Моор, здавалося, був висічений з каменю. Може, в грудях у нього палав вогонь Прометея? Може, в його голові роїлись думи про величні діла давно минулих днів? Може, в попелі його нездійсненних надій тліла іскра духу Германа? [88] Ось Карл рішуче вийшов з напівтемряви. Він схопив із столу свою шпагу і заговорив, спершу тихо, потім голосніше і раптом закричав, кидаючи в обличчя спотвореному світові: «Люди… Люди? Ні, не люди, — брехливі лицемірні виродки крокодила, виводок убивць, поріддя гієн, гадюче кубло…» Карл шаленів. В грудях у нього палахкотіла жага помсти, він прагнув отруїти океан, щоб з усіх джерел нікчемне людство, яке втратило людську подобу, впивалось смертю, він прагнув підняти проти цього роду гієн усю природу, йому хотілось нівечити, нищити. І хтось кинув: «Ходімо з нами! Ходімо в Богемські ліси! Ми зберемо ватагу! Ти будеш…» «Хай живе наш отаман!» — радісно залунало навколо. І Шнайдерайт поділяв їх думки. А в Моора наче полуда з очей спала: дурень той, хто прагне повернутися знову в клітку! Його дух прагнув геройських звершень, дихання — свободи, і він розтоптав сам закон. «Ходімо, я ваш отаман!» Вони поклялися йому зберігати вірність і послух до самої смерті, він відповів їм такою самою клятвою.

Завіса опустилась, і Шнайдерайт опам'ятався.

Перерва швидко закінчилась. Пролунав дзвоник, знову до залу заспішили глядачі. Коли погасло світло, Гундель узяла Шнайдерайта за руку, їй дуже кортіло дізнатися, що робитиме Амалія. Зараз вона побачить. Замок Моорів. Гундель одразу збагнула: Амалія не хоче знати Франца. Вона любить Карла і, напевно, розірве павутину брехні, і все обернеться на краще. Навіть зовнішністю вона вирізнялася серед оточення. Франц, який завдяки своїй підлій брехні і підступам домігся високого становища у батьківському домі, хизувався у новому халаті, розшитому сріблом і шовком. На Амалії, навпаки, було темне, похмуре вбранні із разком перлового намиста. Вона гордо тримала голову. Золотисте волосся її сяяло. Вона викликала до себе довір’я, була гарна і сильна. Можливо, їй бракувало тільки тепла і зворушливої безпомічності. Горда дочка дворянина, безперечно, нікого не боялась, і жахлива самотність, що огортала її своїм холодним диханням, не могла захитати впевненості Амалії. Лицемірний Франц, що з таким святенницьким виразом на обличчі вдавав із себе людину, якій завдали болю, в очах Амалії не витримував ніякого порівняння із його братом, якого і прокляв батько. Амалія на залицяння Франца відповіла зневагою і назвала його справжнім ім'ям — чудовисько. Вона гордо зізналась, що кохає Карла, зізналась, може, трохи демонстративно, але такий уже в неї характер, вона була балакуча дівчина. У тому, що її благородного, прекрасного Карла прокляв батько, винен, певна річ, тільки її дядько, старий граф… В серці Гундель заворушився неспокій: невже Амалія не розуміє, яку роль зіграв Франц? Невже вона так і не поговорила із старим Моором про Карла? Чому вона не виблагала Карлові прощення? Невже й вона повірила в оті брехні Франца? Інакше навіщо їй слухати, як Франц безсоромно гудить свого брата. Амалія хоч і пізно, але розгадала, що Франц хоче лише принизити брата. Коли негідник зрозумів це, він закрив обличчя і… що це, що це таке: він плаче? Франц раптом почав проклинати тирана-батька, котрий завдав горя кращому із своїх синів? Так, але… Гундель, так само, як і Амалія, здивовано дивилась на Франца, який запевняв, що своїми наклепами він прагнув лише випробувати кохання Амалії, що буцімто Карл, прощаючись, доручив йому, Францу, захищати свою кохану… Це вже було занадто! А коли хитрість не вдалася, чудовисько почало загрожувати: мовляв, Амалія ще затремтить перед ним! Та вона його не злякалась. До погроз вона вже звикла. Амалія зірвала з себе намисто і жбурнула його до ніг Францові. Але Гундель задоволення не відчула: для порятунку Карла нічого не було зроблено, абсолютно нічого.

Темрява огорнула замок, минав час, дорогоцінний час — тижні, місяці. Гундель полегшено зітхнула. Франц і досі нічого не домігся. Карл зник без вісті. Тепер на шляху у Франца до влади стояв лише старий граф.

А старий, що саме спав у своєму кріслі, був і справді зовсім немічний; Амалія сиділа біля нього і, сама страждаючи, за всяку ціну намагалася уберегти старого графа від будь-яких хвилювань. Гундель розчарувалася. Якщо Амалія не вірила наклепам, то чому вона не умовила графа повернути в дім Карла? Вона вірила у порядність Карла, вона мріяла про нього, але тільки грала на клавесині, співала пісень і нічогісінько не робила! А треба було діяти, бо Франц уже привів гінця, замаскованого виродка на ім'я Герман, що розповів довжелезну вигадану історію про війну між Пруссією та Австрією, сенс якої зводився до того, щоб повідомити про смерть Карла.

І тут в домі Моорів зчинився галас, зойки, метушня. Франц про людське око лаяв гінця, але голосніше за всіх репетував старий: «Моє прокляття погнало його на смерть, вкинуло у відчай!» Лише Амалія, — Гундель хотіла вже з полегшенням зітхнути, — лише Амалія накинулась на переодягненого Германа: «Підлий підкуплений брехун!» Але підлий підкуплений брехун твердив: «Його останнє слово було: «Амалія!» І ось Амалія, — Гундель жахнулась, — враз повірила брехні. «Карл мертвий!» Горда Амалія — невже це правда? — повірила найнеймовірнішій вигадці. «Горе, горе!» — кричав старий і рвав на собі волосся. Франц прочитав останнє послання Карла, написане кров'ю на мечі, в якому, як і слід було чекати, писалось: «Франц, не залишай мою Амалію!» — Та хіба могло бути інакше. — І далі: «Амалія, твою клятву ламає всесильна смерть!» Це була незграбна вигадка, яку розгадала б навіть дитина, тільки не Амалія. Ба, Амалія раптом почала сумніватись у коханні Карла! Старий Моор бурмотів: «Франц, Франц, верни мені сина!» — і стало враз очевидним, що для нього це занадто тяжкий удар. Старий викликав пастора і затих. Невже йому так погано? У всякому разі, коли всі вийшли, він лишився в кріслі і лежав непорушно.

До кімнати вбігає радісний Франц. Він майже досяг мети. Чудовисько стало володарем замку Моорів. Франц нарешті остаточно скинув із себе набридлу йому маску лагідності й доброчесності, і Гундель не мала сумніву, що він і справді, як обіцяв, візьме у шори своїх селян і в його володіннях навіть картопля стане святковою стравою, а блідість — типовим кольором облич його підданих. «Тепер ви побачите Франца, який він є насправді, і жахнетеся!» — скрикнув негідник.

Трагедія наближалася до кінця. Богемські ліси, великий виступ Косінського, побачення Моора з Амалією, звільнення старого графа, кінець Франца Моора, — і Карл дізнається про свою жахливу помилку… Шнайдерайт більше не обурювався тим, що справедливий гнів вилився тут в індивідуальний терор. Адже справді революційна практика без революційної теорії неможлива. Революційний дух дзвенів у кожному слові. Коли банда була оточена в Богемських лісах військами і священик запропонував їй повне прощення за видачу отамана, на той час розбійник Моор — це вже не просто анархіст. Як він гордо розповідає про свої вчинки, як хвалиться, що власною рукою вбив міністра, котрий з допомогою улесливості вибився вгору і, переступивши через труп свого попередника, став фаворитом монарха, як убив комерційного радника, що продавав посади й чини тим, хто більше давав, і проганяв від дверей засмученого патріота, і, нарешті, попа, котрий з амвона плакався перед людьми за інквізицією, що занепала. Це була велична, натхненна і захоплююча сцена. Вона полонила Шнайдерайта. Гундель теж примирилася з бездіяльністю Амалії, яка тільки те й робила, що співала пісень в саду під лютню. Та коли Франц приступив до неї з домаганнями, Амалія вихопила шпагу. Захоплююче видовище, воно зовсім полонило Гундель.

Потім всьому настав кінець. «Вірність за вірність!» — галасувала банда. Амалія вмерла від руки Моора. Борг був сплачений з лихвою. Тільки дурень міг сподіватися зробити світ кращим завдяки злочинам, підтримувати закон беззаконням, тільки дурень міг сплутати справедливість і свободу з анархією!

«Чи знав він, — запитував сам себе Шнайдерайт, — чи знав цей нещасливий Моор, що колись обов'язково з'являться інші бунтарі, які зітруть з лиця землі усю несправедливість? Чи знав він, чи здогадувався у цю мить, що зійде ще для людства ясна зоря?»

Гундель і Шнайдерайт мовчки стояли на зупинці трамвая. В трамваї у натовпі вони говорили про інше.

Перш ніж піти того вечора на концерт, Гольт, оскільки в нього був зайвий квиток, довго розмірковував, чи не взяти йому з собою Анжеліку. У п'ятницю він зустрівся з нею, але так і не вирішив, запрошувати її чи ні. Того вечора, сидячи поряд з нею, він більше, ніж будь-коли раніше, відчував себе ошуканцем: адже квиток був для Гундель. Не можна було допускати такого обману по відношенню до Анжеліки, йому було надто жаль залишати її десь на задвірках своїх почуттів. Авжеж, коли б не Гундель, щира прихильність Анжеліки могла б полонити його серце.

І йому в душі знову захотілось стати іншим, ніж той, яким він був насправді.

Він мусив покласти край цьому обману.

[88] Герман (Арміній) — вождь херусків, який у союзі з іншими германськими племенами розбив римські легіони (9 р. н. е.).

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Четыре королевы. Книга 1. Смерть в библиотеке
Четыре королевы. Книга 1. Смерть в библиотеке
[Классический детектив / Исторический детектив / Детективы]
1938 год. В поместье английского баронета проходит благотворительный вечер. Здесь присутствуют все сливки общества, но главными фигурами являются ведущие – королевы детектива Агата Кристи, Дороти Ли
0
Это мог быть я
Это мог быть я
[Детективы / Триллер / Современная проза]
Корпоратив оборачивается кошмаром: убивают владельца крупной компании — парализуют редким препаратом, заставляя чувствовать все, а потом срезают кожу с лица и надевают на обездвиженное тело свиную
0
Убийство в «Розовом павильоне»
Убийство в «Розовом павильоне»
[Классическая проза / Старинная литература: прочее]
Во французском Экс-ле-Бэн во время спиритического сеанса убита богатая вдова – мадам Доврей. Ее компаньонка Целия Гарланд бесследно исчезла, что превратило ее в главную подозреваемую. По счастливой
0
Бывшие. Опасная беременность
Бывшие. Опасная беременность
[Триллер / Боевик / Любовные романы / Современные любовные романы]
– Ты беременна? Когда ты собиралась мне сказать? – Никогда! Разве ты не говорил, что от тебя нельзя забеременеть? – Ты меня спрашиваешь? – А кого спрашивать еще, Ян? Ты меня обманул? Чтобы я
0
Дело в отеле «Семирамида»
Дело в отеле «Семирамида»
[Классический детектив / Исторический детектив / Детективы / Старинная литература: прочее]
В одном из номеров фешенебельного лондонского отеля «Семирамида» обнаружена убитой миссис Блюменштейн – дама, обладающая большими деньгами и непомерными амбициями. Подозрение в совершении этого
0
Яды: вокруг и внутри. Путеводитель по самым опасным веществам на планете
Яды: вокруг и внутри. Путеводитель по самым опасным веществам на планете
[Научпоп / Документалистика]
Вы держите в руках не просто книгу про яды, а иллюстрированный сборник самых опасных веществ на планете и историй о них. В книге собрано более 80 авторских графических иллюстраций. Здесь вы
0
Развод. Ребёнок от толстушки
Развод. Ребёнок от толстушки
[Секс и семейная психология / Современные любовные романы / Проза]
– Я так долго ждала этот момент, ты даже не представляешь, – но тут девушка приблизилась и тихонько, с ядом в голосе, проговорила. – Толстуха. Тебе понравится это шоу. Я широко раскрыла глаза, но
0
Доча от Бывшего. Попробуем снова?
Доча от Бывшего. Попробуем снова?
[Дом и семья / Секс и семейная психология / Любовные романы / Современные любовные романы]
– Садись в машину, нам надо поговорить, – потребовал он. – Что? – ахаю я. – О чём? – Как о чём? О нашей дочери, Ксюша! – Влада – только моя дочь! Понял, Кварцов? И с чего ты взял, что она
0
Мне можно всё
Мне можно всё
[Детективы / Триллер / Современные любовные романы]
Динамичный детективный триллер с любовной линией. У каждого из нас есть тайны. Удастся ли главным героям разгадать самые сокровенные тайны своих знакомых? И легко ли это сделать если один из
0
Чужая. Запретная. Моя
Чужая. Запретная. Моя
[Современные любовные романы]
В первую встречу его подстрелили, он чудом выжил. После второй - он ушел из семьи. Какой сюрприз принесет ему их третье столкновение? Ведь теперь она невеста лучшего друга....
0
Развод. Роковое признание
Развод. Роковое признание
[Современные любовные романы]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ. -
1
Однажды я приду отомстить
Однажды я приду отомстить
[Любовные детективы]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ. -
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
8
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4
Ревизор: возвращение в СССР 65
Ревизор: возвращение в СССР 65
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
Продолжение приключений московского аудитора, попавшего из нашего времени в 1971 год. Павел Ивлев буквально завален работой по уши, но его все устраивает. Ведь он видит, как понемножку, но его усилия
4
Без страха и упрёка 7
Без страха и упрёка 7
[Альтернативная история / Попаданцы]
Алексей Штурмин достиг многого, но настоящее восхождение на вершины власти только начинается.
4
Граф поневоле. Книга вторая
Граф поневоле. Книга вторая
[Юмористическая фантастика / Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат]
Умереть от пули киллера — обидно. Очнуться в 1827 году — странно. Обнаружить, что я теперь двадцатилетний граф, а моё имение разорено, — перебор. Хотя… Жив, молод, с титулом — уже хорошо. С
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
2
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
14
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
14
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
11
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Слишком много икры
Слишком много икры
[Научная фантастика]
Все любят яичницу на завтрак — а понравилась бы она курице?
0
Боевые пловцы Сталина. Воспоминания адмирала ГРУ
Боевые пловцы Сталина. Воспоминания адмирала ГРУ
[Военная история / Военная документалистика]
Имя адмирала Леонида Бекренёва, одного из руководителей советской военной разведки, золотыми буквами вписано в историю советских спецслужб. Его боевой путь известен нам лишь понаслышке, но то, что
0
Помещица
Помещица
[Любовное фэнтези / Русское фэнтези]
Я отстояла поместье, обрела друзей и нашла свою любовь. Но прошлое не отпускает. На пороге «Чёрного ручья» стоит мой бывший жених с предложением, от которого невозможно отказаться, и тайной, которая
0
Skyrim: Светлая нефильтрованная, а ещё немного сырная история
Skyrim: Светлая нефильтрованная, а ещё немного сырная история
[Фанфик / Повесть / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Есть упоминание наркотиков. -- Эта история о бывшем наёмнике Александре, который на очередной миссии потерял карьеру, ноги, и последние тормоза. И вот, в самый трепетный момент его запоя, к
0
Два типа незнакомцев
Два типа незнакомцев
[Детективы / Триллер]
Национальный бестселлер Британии. От автора – обладателя премии Gold Dagger. Стив Кавана входит в топ-3 самых популярных авторов детективов на ЛитРесе. Просьба о помощи – идеальная ловушка…
1
Рецепты любви и убийства
Рецепты любви и убийства
[Детективы]
Тетушка Мария, вдова средних лет, очень любит готовить – и есть – и иногда писать, поэтому она ведет кулинарную колонку в местной газете небольшого южноафриканского городка. Когда редакция превращает
1
Укроти меня
Укроти меня
[Современные любовные романы]
Райдер — суровый ковбой и представитель провинциальной элиты. Фэй — строгая учительница его сына в первом классе. Фэй приехала в Блю Кресент Харбор, чтобы начать всё сначала. Место, где можно было
0
Чужие степи. Часть двенадцатая
Чужие степи. Часть двенадцатая
[Боевая фантастика / Попаданцы / Постапокалипсис / Самиздат]
Пока Василий ведет отчаянную охоту за ресурсами, сбежавшая часть обезумевшего инопланетного Ковчега вселяется в человеческое тело и начинает собственную игру. Чтобы остановить его, героям предстоит
5
Равнины гнева
Равнины гнева
[Любовная фантастика]
Как поймать чудовище? Стать им. Король мёртв. Убит своим ближайшим другом и давним союзником. По крайней мере, так говорят. Но стоит ли верить слухам, особенно когда один-единственный
0
Развод. Ошибка моего мужа
Развод. Ошибка моего мужа
[Короткие любовные романы]
– Отойди от меня! – Найдя в себе силы, я оттолкнула мужа в сторону, быстро вскочив с кресла, подняв упавшую сумку и собираясь уйти из офиса. – Я подаю на развод, так и знай! – Ну и кому ты
1
Венок тумана. Два сердца
Венок тумана. Два сердца
[Любовная фантастика / Самиздат]
Я мечтала быть целителем, а стала ведьмой. Мой дар-проклятье, меня ненавидят и боятся. И местные, и приезжий горожанин. Но когда кошмары обретают плоть, все, что остается нам двоим — держаться друг
0
Прямой умысел
Прямой умысел
[Исторический детектив / Альтернативная история / Детективная фантастика]
Закаленный в боях корнет Кондрат Линник выходит в отставку и решает заняться частным сыском. Вместе с верным помощником Онуфрием он берется за сложные дела, которые ставят в тупик опытных
2