І що ж то далі воно буде,
Як в нас не стане вже душі,
І десь подінуться в нас люди?
От світ настав: купи-продай,
Людей не чують, і не бачать,
Тільки шумить тихенько гай,
Та солов’ї ночами плачуть.
Світ від кінця йде до кінця,
Усе, як в Божому писанні,
І знов кричать за жеребця,
Кому гормони ті бажанні.
Село, мов, вимерло – мовчить,
І скрізь уже нові закони,
Навіть бекасик не кричить,
Бо звідкись взялись – фараони.
Над нами носиться війна,
А люди рвуться, ніби з зони,
І вже не можуть без вина,
Як без гаремів – фараони!
7.9.2011 р.
Я ВСЕ ДЛЯ ТЕБЕ НАПИСАВ
Те місто, що побудував,
І всі вірші, які я маю,
Їх всі для тебе написав,
Моя знедолена ти, мамо.
Хочеш, прийми їх, прогони,
Та їх дарую я від серця,
Щоб ними ти могла пекти
Усіх бандитів дужче перця.
19.10.2011 р.