З карими очами,
Я б її кохав до віку
І не спав ночами.
Ой, якби ж мені ту жінку,
Що йде по алеї,
Я б всю ніч,
Ось слово честі! –
І не злазив з неї.
Вона б мене не сварила,
А всю б ніч любила,
І зі мною по гайочку
Кожен день ходила.
Ой, у полі, де тополя
Горнеться до дуба,
Ой, як хочеться з тобою
Покохатись, люба.
6.9.2011 р.
ДЕ Ж ВИ БУЛИ?
– Де ж ви були тоді, красуні,
Коли не знав, що з ним… робить?
Коли ще міг я Валю й Дуню,
Й хто скільки скаже – повторить.
19.10.2011 р.
ВЕСЕЛОМУ ФІЛОСОФУ
Який Хома – такі і діти,
І в цьому, брате, не вагайсь,
І будуть всі вони радіти
Так як і ти колись, згадай.
Кожен живе, як того вартий,
Чиє б дитя то не було,