Невже тобі мало одного кінця?
3.4.1978 р.
НАЙКРАЩИЙ ЦВІТ
Жінці, якій сімнадцять літ,
То самий-самий кращий цвіт.
І скільки б ти його не рвав,
А він ще більше розцвітав.
22.9.1994 р.
НЕ ХОВАЙСЯ
Не ховайся, мила, бо не заховаєш
Того цвіту, що в тобі цвіте,
Бо все те, що гарне, те ховати марно,
Бо красу ту зоряну хтось однак знайде.
Хай би як старалась, якби не давалась,
Якби не ховала ти свою біду,
Будь ти сама скритна, будь ти сама спритна,
Можеш не вагатися, і я теж знайду.
І нехай сміються зорі над рікою,
Хай гуркоче небо дужче від громів,
Будеш ти зі мною, будеш ти моєю,
Бо якраз такую я завжди хотів.
Посмішка у тебе, ніби Сонце сяє,
І тобі немає рівні на землі,
А тому єдину я тебе кохаю,
Поки ще співають в лісі солов’ї.
9.9.1974 р.
ДУША, ЯК ОСІННІЙ ЛИСТ
Душа стає красивою,
Немов осінній лист,
Як з бородою сивою