Пора і честь,– як кажуть,– мать.
23.12.1992 р.
МОЯ ВЕСНА
Є багато радощів на світі,
Але ти у мене лиш одна,
Бо для мене ти завжди бажана,
Бо для мене вічно, як весна.
І не треба їхать десь в Гребінки,
Або десь в задрипану Москву,
Радий я що в мене є вже жінка,
І сьогодні я нікуди не піду.
4.1.1975 р.
ЖУКОВСЬКОМУ С.М.
Я все життя до тебе рвався,
Щоб по сусідству поруч буть,
А ти від мене віддалявся,
Але чому? – не міг збагнуть.
Ти ніби всіх весь час боявся
Чи сам від себе ти втікав,
І хоч тобою я пишався,
Та, видно, щось не все я знав.
27.2.1975 р.
НЕ ХОЧУ В РАЙ
Дід бабусю в рай веде,
А вона впирається,
– Що я буду там робить?
І стоїть – пишається.
– Досить й того, діду мій,
Що тебе я чухала,
Й скільки я жила з тобою,