І ще хоч раз поцілувать,
І вже б тоді, моя кохана,
Можна було б і помирать.
31.8.1970 р.
ДАЙ СВОЮ ЛЮБОВ
Скільки в світі пісень переспівано,
Скільки ще не співано пісень,
Все ж коли тобі життя довірено,
Не на рік, не два і ні на день.
То ж візьми у мене все, що хочеш,
А мені віддай ти свій женьшень,
Щоб я міг в твої дивитись очі,
Й любуватись ними кожен день.
9.10.1970 р.
ВІТЕР ВІЄ
Весь час одна у мене мрія –
Про тебе думаю всі дні,
І хоч я знаю, ти – повія,
Та надто губки чарівні.
23.12.1992 р.
ТИ РОЗЛУЧИЛАСЬ
Ти розлучилась, маєш дочку,
Живеш як хочеш, що казать,
А зараз ти сидиш, як квочка,
Що навіть втрьох вже не піднять.
2.5.1978 р.
ОЦЕ ТАК ВІК!
О ні! Не нам про те судити,
Такий настав напевно вік,
Що кожна вам не проти дати,