2.11.1961 р.
ПРО ВСЕ ЗАБУДЕТЬСЯ
Про все забудеться з роками,
Про те що є, і що було,
Лише останеться між нами
Шматочок неба і село.
Від часу вицвітуть в нас брови,
І полиняє синь очей,
І будуть зморшки, як в корови,
Яка стоїть біля дверей.
Навіть забудуться назавжди
Всі роки щастя і біди,
І як би того не хотіла,
Навіть затопчуться сліди.
І будеш ти вже лише мукать,
А вже як станеш геть стара,
То Янгол візьме дрюка в руки
Й на бойню виведе з двора,
Щоб ти не мучилась, бува.
Отож, кохайтесь і не кайтесь,
І не жалійте ви.. біди,
І ні від кого не ховайтесь,
Якщо ви вже в цей світ прийшли.
11.12.1968 р.
ДУМКИ, НЕМОВ ЩУРІ
Чому як вечір надворі
Тупцює під селом,
Мої думки, як снігурі
До тебе мчать бігом.
Але, чому? – скажи мені –