Так же само як від почуття.
Я люблю незвідані простори,
Де нема ні краю, ні кінця,
І люблю завжди ходить у гори,
Тільки б буть поближче до Творця.
2.12.1968 р.
БУДУ ЩЕ І ТВІЙ...
Спустились сутінки надворі,
Осінній дощ, і плач беріз,
Бачу настоянку в коморі
Вже до якої Гриць поліз.
Чому? – тоді, скажи, ти плачеш,
Чому ревеш, як буревій?
Ну почекай ще нічку-другу,
І я також ще буду й твій!
11.10.1960 р.
МУЗИКА І ТАНЦІ
Луковській В.П.
Ой, Валюша-Валя, знала б мої муки,
Що в грудях юначих коється всі дні,
В час, як веселяться всі мої подруги,
Та чомусь не має спокою мені.
Музика і танці, хлопці і дівчата –
Все перемішалось, та і все разом
Стало поруч мене просто верещати,
Ніби хтось огрів мене по зубах ціпком.
Ранком я прокинувся на своєму ліжку,
Сонце зазирає, мов через горох,
І нехай сьогодні сам лежу я в ньому,
Але завтра, знаю! – будемо ми вдвох.