Хвиля (про себе). Ідея! За вечерею підпою і вивідаю все, що для мого плана треба. (До Крамарюка.) Прошу, прошу!
Крамарюк. Сердечно дякую, сердечно дякую. Людочка так і сказала: «Він сам тебе попросить». Ке-ке-ке... Мене граф просив, але я відрікся. Не люблю аристократів, хоч і сам потомствений дворянин.
Хвиля. А Іван, здається, з графинею? (Клаца язиком.) А?
Крамарюк. Кс-ке-ке! Великий'' артист нарозхват!.. Тілько Іван Макарович — ні-ні!
Хвиля. Боїться Ваніной?
Крамарюк. Ваніной? (Довго дивиться на Хвилю, кача головою.) Не знаю.
Хвиля. Ну от, ну от! Це не таємниця — всі знають.
Крамарюк.. Невже всі знають?
Хвиля. Та що там, залишіть! І ви знаєте.
Крамарюк. Я?! Ке-ке-ке! Ви не прокурор?
Хвиля. Е, дружище, при чім тут прокурор? Ви старий кіт і розумієте добре, що кохання не утаїш, а публіка слідкує за кожним рухом знаменитого артиста — ну, і знає все.
Крамарюк. Правда, правда. ГІубличність страшенно цікава. Єсть такі, що, повірите, розпитують, що їсть Іван Макарович; ну, а брехунців у нас в трупі багато, і від них все йде у світ... Живіть тихо, смирно — ніхто не знатиме й хто ви; а бийтеся, лайтеся, сваріться, залицяйтесь, то не тілько всі будуть підслухувать, розпитувать, а навіть у двері заглядають! Ка-ка-ка! Люди люблять скандали більше, ніж людей.
Хвиля. Та тут і скандалу нема. Світова річ: Іван Макарович без жінки, Ваніна незамужня, діявольськи, гарна, куліси, ілюзії, настрій, молода кров, ну... Натурально.
Крамарюк. Натурально, натурально! Я не судю! Боже сохрани! Я нікого не судю; сам був молодим.
Хвиля.Та ви ще й тепер, певно, ходок!
Крамарюк. Ке-ке-ке! Більше язиком!
X в и л я. А! Ха-ха-ха!
Кактус (у двері). Тихо! (Зачиняє.)
Хвиля. Ну, дружище, я тільки сьогодні приїхав, не поспів зробить Іванові візита. Де вони живуть?
Крамарюк. В отелю «Росія»; розкішні номера.
Чуть аплодисменти.
Хвиля. Кінець акта?
Крамарюк (прислухається). Так; визови! (У двері) Вася!
Хвиля. Ходім пропустимо.
Крамарюк. Коньячку? А-а-а! Жаль, що ми не пішли раніще, тепер треба підождать Ваню.
Входе портний.
Хвиля. Я тікаю. (.Виходить.)
Крамарюк. І я прибуду зараз. (До портного.) Будь тут; може, що треба.
ЯВА VI
Крамарюк, портний, потім У с а й.