Ф е и о г е н, пропустивши Куртца, вийшов.
ЯВА X
К у р т И І 11 у з н р.
Куртц. 'Гак біггь не должно. Еті нікогда!
II у з и р. В чім діло?
Куртц. Зічас справка дєлал: у мепья і у конторовських книгах три тисячі сорок валахів — еті да?
Пузир. Так.
Куртц. Дві тисячі продавал, еті — да?
Пузир Так.
Куртц. У менья тисяча сорок в руках. Знайшіт, еті — нєт, еті — нікогда; Клим — шесний шабан, проганяйть нельзя, еті — паскудство!
Пузир. А ви лічили тих валахів, що зостались, почім ви знаєте, що вони всі цілі?
Куртц. Еті — да! Я отвєчайт!
Пузир. То друга річ: не стане, то ви заплатите.
Куртц. Я заплатиль?! Еті — нікогда! Клим — шесний шабан, еті — да! А язик, еті — фі!
Пузир. Який язик?
Куртц (показує свій язик). Еті, еті — да! Язик работай— еті да! Ухо слухай, а голова не розсудов?.. Так бить не должно! Не надо слишіл, а надо відєл, еті — да!
П у з*и р. Ну годі, ідіть собі, Карло Карлович, і заспокойтесь. Нехай вже Клим зостається.
Куртц. Еті — да! Клим — нєт, Карл Куртц — нєт! Куртц всі знайт, еті — да! Спецаліста мєсто скрозь находіл!
Пузир. Ну, годі вже!
Куртц. Так бить не должно! (Стає серед сцени і показує язик.) Язик, еті — фі! Еті — паскудство! (Вийшов,)
ЯВА XI
Феноген і Пузир, а потім Ліхтаренко.
Пузир (до Феногена). Ну, що ти скажеш?
Феноген. Карло краде, а Клим помагає.
Пузир. Та всі крадуть, що й казать, кругом крадуть^.
Феноген. Та ще ви Карла боїтесь, от він і верховодить.
Пузир. А де ти його візьмеш, такого шахмейстера?
Феноген. Ну то нехай краде?
Пузир. Чого ж нехай? Треба слідкувать. От Карло поїде на прийомну, а ти, Феноген, шатнись по отарах на про-вірку.
Входе Ліхтаренко.