"Лахтак": читать книгу онлайн полностью и бесплатно

І вогнегасники, вдаривши по вогнегасителях, випустили кілька струменів на вогонь.

— Мати!

На вогонь полетіли великі, змочені водою мати, плетені з мотузків.

— Брандспойт![26]

Але насос відмовився подавати воду. І, доки Торба виявив причину, чому не йде вода, вогонь знову спалахнув з попередньою силою. Тепер уже зайнялася палуба.

Справа гіршала особливо тому, що під палубою, в глибині кормового трюму, лежав динаміт. Було його небагато, але досить для того, щоб, вибухнувши, він знищив «Лахтак» і більшість людей, які будуть на той час на пароплаві.

Кар і його товариші розуміли серйозність моменту. Вони могли залишити «Лахтак» і шукати порятунку на кризі, а потім на острові Місячної Ночі. Але такого порятунку вони не дуже бажали. Опинитись на суворому, незнайомому острові, серед полярної ночі, з мінімумом запасів і без радіо… неприваблива перспектива.

Вони вирішили, хоч би там що, врятувати пароплав.

Залишивши Торбу і Котовая біля брандспойта, Кар схопив сокиру і кинувся разом з іншими товаришами на палаючі бочки; вони розрубували їх і викидали за борт.

Навколо сипались іскри. Люди обсмалювали брови, вуса і бороди. Декому довелося попекти і шкіру. Відступаючи від кают, полум'я охоплювало маленьку надбудову під кочегарським кубриком.

Без води подолати пожежу здавалось неможливим. Моряки нервово озирались на Торбу й Котовая. Але брандспойт усе відмовлявся подавати воду.

Уже спорожніли вогнегасителі. Вже всі мокрі мати кинуто на вогонь.

Кар, нахмурившись, стежив за пожежею. І от раптом блискуча думка майнула у Стьопи.

— Товаришу капітан! — звернувся він до Кара. — Снігом загасимо!

— Снігом? — скрикнув Кар.

Він одразу зрозумів юнгу. Адже тільки тому, що палубу і надбудову пароплава вкривав сніг, вогонь так повільно й поширювався. Від жару танув сніг, і вода заливала вогонь.

— Лопати! Відра! Брезенти! — скомандував Кар.

Моряки швидко зрозуміли, в чому річ. Треба було згрібати сніг, де лише можна, і кидати його у вогонь. Вершомет, схопивши лопату і великий брезент, скочив на кригу. За ним плигнув Стьопа та інші товариші. Хто лопатами, а хто відрами згортали вони сніг на брезент. Набравши в брезент снігу, подавали на палубу. Там стояли Кар і Павлюк. Вони піднімали брезент і зсипали сніг на вогонь.

Моряки, спітнілі від квапливої роботи, обгорілі, з обідраними до крові руками, працювали, стримуючи вогонь, але вгамувати його не могли.

Торба не залишав помпи. Він знав, що коди вдасться її направити, то вони матимуть проти пожежі найрадикадьніший засіб боротьби.

І ось він почув, як щось чвакнуло: то клапан набрав води.

— Котовай, наставляй брандспойт! — звелів механік матросові.

Котовай підтягнув шланг і наставив на вогонь мідну трубку. Саме в цей час Кар і Павлюк, підступивши до вогню, висипали з брезенту купу снігу. Повітря над палубою прорізав струмінь морської води, вирваної помпою з-під криги. Знявшись високо вгору, струмінь впав на вогонь, одночасно обливаючи Кара і Павлюка.

Над вогнем піднялася густа пара.

З криги побігли назад на пароплав моряки і брались за свої сокири, щоб допомагати переможному наступові води на вогонь.

Пожежа швидко зменшувалась. За півгодини залили та вирубали останні жевріючі дошки.

Під палубу, всередину пароплава, вогонь не дійшов.

«Лахтак» було врятовано.

Розділ X

З обгорілої палуби стомлені вкрай моряки спустились у свій трюмний кубрик.

[26] Брандспойт — переносний насос для гасіння пожеж.