Степан. Ні.
Подкольосін. А чи не говорив, може: чи не затіває, мовляв, пан женитися?
Степан. Ні, нічого не говорив.
Подкольосін. Ну, гаразд, іди собі.
Ява V
Подкольосін (сам). Здається, маловажна річ чоботи, а от, одначе, якщо погано пошиті, та руда вакса, вже в пристойному товаристві і не буде такої поваги. Уже якось не те… От іще гидко, як мозолі. Ладний терпіти бог знає що, аби тільки не мозолі. Ей, Степане!
Ява VI
Подкольосін, Степан.
Степан. Чого зволите?
Подкольосін. Ти говорив шевцеві, щоб не було мозолів?
Степан. Говорив.
Подкольосін. А що він каже?
Степан. Каже, добре.
Степан виходить.
Ява VII
Подкольосін, потім Степан.
Подкольосін. А клопітна, чорт забери, річ одруження! Те, та се, та оте. Щоб те й це до пуття було — ні, чорт візьми, не так це легко, як кажуть. Ей, Степане! (Степан увіходить.) Я хотів тобі ще сказати…
Степан. Стара прийшла.
Подкольосін. А, прийшла; клич її сюди. (Степан виходить.) Так, це річ… річ, не той… важка річ…
Ява VIII
Подкольосін і Фекла.
Подкольосін. А, здрастуй, здрастуй, Фекло Іванівно. Ну що? як? Бери стільця, сідай та розказуй. Ну, то як же, як? Як пак її: Меланія?..
Фекла. Агафія Тихонівна.
Подкольосін. Так, так, Агафія Тихонівна. І, мабуть, якась сорокалітня діва?
Фекла. Ну, вже що ні, то ні, тобто, як оженитесь, щодня будете хвалити та дякувати.
Подкольосін. Та ти брешеш, Фекло Іванівно.
Фекла. Постаріла, батеньку, щоб брехати; пес бреше.
Подкольосін.А придане, придане? Розкажи знову.
Фекла. А придане: камінний дім у Московській частині, на два єлтажі, та вже що доходний[59] — і не кажіть. Один лабазник[60] платить сімсот за крамничку. Пивний льох теж велике товариство приваблює. Два дерев’яних хлігери: один хлігер весь дерев’яний, другий на кам’яному фундаменті; кожний карбованців по чотириста дає прибутку. Город іще є на Виборгській стороні: позаторік купець наймав під капусту, і такий купець тверезий, зовсім не бере хмільного в рот, і трьох синів має: двох уже оженив, «а третій, — каже, — ще молодий, хай посидить у крамниці, щоб легше було торгівлю справляти. Я вже, — каже, — старий, то хай син посидить у крамниці, щоб торгівля йшла легше».
Подкольосін. Та на вроду яка, на вроду?
[59] * Доходний дім — приватний будинок, власник якого здавав окремі приміщення під квартири або частини будинку власникам крамниць тощо.
[60] * Лабазник — власник крамниці.