MoreKnig.org

Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663–1713): читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Чухліб Тарас



Шрифт:

Військо Могили наприкінці літа 1684 р. налічувало близько 6 тис. козаків — вони, незважаючи на заборону, переходили під владу гетьмана Правобережної України, сподіваючись, що польський уряд платитиме їм великі гроші. Правобережні землі успішно заселялися вихідцями з Лівобережної України та інших регіонів16. Могила повідомляв Яна III Собеського, що московський цар заборонив такий перехід під страхом смертної кари, а «границі від Запорогів по Київ і по Батурин міцні»17 і що вже страчено двадцять козаків. Лівобережний гетьман арештував навіть дружину А. Могили. Виявив бажання перейти на службу до правобережного війська переяславський полковник Войца-Сербин, за що й був висланий Самойловичем у кайданах до Москви. Однак репресивні заходи не стримували лівобережних козаків та селян заселяти Правобережжя, а отже, у військах Могили з’являлося дедалі більше досвідчених воїнів.

Це давало змогу успішно провадити військові операції проти турків, татар і козаків, які перейшли на їхній бік. У листопаді під Немировим А. Могила неодноразово захоплював у полон татар і турків. «…По градах, біля Кам’янця, турків вигнавши, своїми військами козацькими гради обложив», — так оцінював даний період діяльності правобережного гетьмана Г. Граб’янка18. У грудні 1684 р. війська Могили відзначилися у битві польсько-українських сил з турками під Цецорою.

Визнанням видатної ролі козацтва в обороні Правобережної України, Речі Посполитої і всієї Центрально-Східної Європи від турецької агресії стала постанова варшавського сейму від 16 лютого 1685 р., в якій зазначалося, що «всіх козаків низових і українських, як тих, які побажали признати його, мають осідати на Україні, вернути їм їхні прадавні вольності, свободи і привілеї, що даровані були нашими попередниками…»19. А. Могилі також було доручено набирати полковників не з шляхетського стану, як було досі, а серед козаків. Разом з тим сеймова конституція надавала козацтву землю в межах шляхетської власності, що й стало причиною подальших конфліктів між ними та польською владою. Відразу ж по цьому на Правобережній Україні відродилося чотири козацьких полки — Білоцерківський (Фастівський), Брацлавський, Вінницький і Корсунський. Панівні кола Речі Посполитої у даному разі керувалися принципом «найменшого зла» — перед загрозою турецької агресії козацтво юридично визнавалося за окрему військово-політичну силу, що спричинилось до відродження елементів національної державності на правобережних землях України.

Однак знову тут спрацював чинник, що завжди перешкоджав українству створити повноцінну державу, а у 80-х роках XVII ст. — відтворити державно-адміністративні інститути на Правобережній Україні. Полковники Сулимка, Булук-Баша, Барабаш і Корсунець відмовилися підпорядковуватися гетьману А. Могилі. Один з них висловив таку, страшну для внутрішньополітичних процесів в Україні, думку: «Я ні короля, ні гетьмана не боюся, у мене король — цар турецький, а гетьман — господар волоський, бо треба тоє відати: де Барабаш, там нічого не маш»20. У січні 1685 р. Могила переміг війська «турецького» гетьмана Сулимки. Того ж року він відправив своїх послів до Калмицької орди з пропозицією переходити на службу до короля21. Згодом гетьман взяв участь у спільному поході до Буковини з польською армією на чолі з С. Яблоновським. Війська А. Могили взяли у полон 17 татар під Зіньковим, а потім разом з полком П. Апостола-Щуровського відігнали їх від Немирова.

Наприкінці літа 1686 р. двохтисячний загін Могили прийшов до військового табору Яна III Собеського, який вирушив під Цецору «на допомогу цесарю римському проти турок». У вересні об’єднані війська були оточені турецько-татарською армією поблизу Кам’янця-Подільського. Облога тривала 12 діб. Після того як загинуло близько третини королівського війська, коронний гетьман Яблоновський дав наказ відступати у напрямку Львова, а «козаків розпустив, заплативши на дві людини по 3 таляри і по зипуну на козака»22. Отримавши гроші, полковники Кулик, Макуха та Штепа покинули свого ватажка й подалися на Лівобережжя.

Тут треба зазначити, що ще в травні 1686 р. між Московською державою і Річчю Посполитою було укладено «Вічний мир». Зокрема, сторони дійшли згоди у проблемі переходів козаків з Правобережжя на лівий берег Дніпра і навпаки — «їхня царська величність тих козаків… які живуть у Немирові, в Паволочі і біля Білої Церкви, не будуть і не велять приймати в свою оборону»23. Так само мав діяти і польський монарх щодо запорозьких козаків, які часто приходили на допомогу гетьману А. Могилі. Відразу ж після укладення миру між королем і царем московські дипломати почали апелювати до Варшави щодо скасування уряду правобережного гетьмана. 31 серпня до московських посланців у Варшаві було надіслано царську грамоту, складену за ініціативою І. Самойловича. У ній ставились такі вимоги до польського уряду: 1) заборонити А. Могилі йменуватися запорозьким гетьманом; 2) не приймати втікачів з Лівобережжя, а тих його мешканців та запорожців, які потрапили на Правобережжя до укладення «Вічного миру» повернути у царські володіння; 3) терміново розслідувати справу із затримкою білоцерківським комендантом групи козаків, що хотіли виїхати на «лівий берег» Дніпра24. Польські дипломати обіцяли повідомити про це короля й дати відповідь на зазначені питання.

Під час переговорів стосовно ратифікації «Вічного миру», які відбулися протягом вересня-грудня 1686 р. у Львові, Б. Шереметьєв заявляв: «Також би і Могиленка в сторону царської величності повернути…» і мотивував це тим, що у Могили на Лівобережній Україні перебувають дружина й діти25. У відповідь поляки демократично відповідали, що «котрі козаки були з сторони царської величності в воєнних проти неприятеля при військах королівської величності походах, і тим козакам, також і Могиленку указав королівська величність дати волю. Хто захоче в сторону його царської величності повернутися до дружин своїх і дітей, ніхто їм того не забороняє, а хто сам не хоче в сторону царської величності йти, вислати того неможливо»26.

Участь правобережних козацьких полків у поході польської армії на Волощину відображено в «Щоденнику кампанії у Волоській землі 1686 р.»27, що його написав королевич Якуб Собеський, який був безпосереднім свідком тих подій. Правобережний гетьман зумів надати у розпорядження польського командування близько 6000 козаків. До Молдавії військо Речі Посполитої вступило в кінці липня. Воно, хоч і оволоділо Яссами, але у результаті багатьох боїв з турецько-татарсько-молдавськими підрозділами втратило майже третину свого складу й відступило до Польщі. Незважаючи на невдачу, це дало змогу австрійським військам на початку вересня того ж року оволодіти угорським містом Будою, що стало важливою перемогою коаліційних сил «Священної ліги».

Лист А. Могили до Яна III Собеського від 1 жовтня 1686 р., який уперше впроваджується до наукового вжитку, свідчив про труднощі гетьмана у розташуванні війська на землях Правобережної України. «Кальник зовсім без однієї людини, також і в Дашові, Комарові і Шаргороді… Супрунів, Бихів тільки назва від них залишилась», — писав Могила і просив короля, щоб той видав «асигнацію на землі, де були б люди»28. Зрозуміло, чому в разі відмови гетьман погрожував скласти клейноди, адже козацтво виступало у цьому випадку суто як військовий елемент і не могло існувати без розвинутих господарських структур.

З 18 липня до 3 серпня 1687 р. А. Могила на чолі правобережних полків бере участь в облозі м. Кам’янця-Подільського, де перебувала турецька залога. Тут він особисто відзначився під час одного з численних боїв. Про це свідчила інформація щодо здобутого ним коня, якого «цінили великою ціною», а також те, що Могила «з великою славою військо привів» до польського табору29. Знаємо, що у цей час до табору правобережного гетьмана прибули на допомогу запорозькі та «сіверські» козаки.

У зв’язку з перебуванням Могили під Кам’янцем-Подільським наказним гетьманом від його імені у Немирові залишали полковника Максима Булигу30. 20 жовтня Могила звернувся до С. Дружкевича, який обіймав посаду комісара над козаками від польського уряду. Гетьман інформував його про можливий напад ханських військ, а також запитував, чи треба затримувати тих козаків, які не задоволені зимовою кампанією та невиплатою обіцяних грошей і погрожували покинути Правобережжя31. Того ж року в Україні почала поширюватися чутка, що козаки Запорозької Січі хочуть обрати А. Могилу кошовим отаманом, але сам правобережний гетьман не давав для цього ніяких підстав.

13 червня 1688 р. гетьман Могила повідомляв короля про свою перемогу над татарами в битві поблизу Немирова. Оригінал тексту листа відтворено в сучасному польському археографічному виданні32. Однак після ознайомлення з цим документом у архіві автор виявив пошкоджений відбиток печатки Війська Запорозького, якою користувався А. Могила33. Вона продовжувала традиції Української держави, що сформувалася за доби Б. Хмельницького, і зображувала знову ж таки козака, який тримав в одній руці мушкет. Однак до нього була додана ще одна символічна деталь — у другій руці козак тримав щит, який за своїми обрисами нагадував шляхетський герб «Яніна», що належав Яну III Собеському. Таким чином підкреслювалася залежність правобережної частини гетьманату від Речі Посполитої. Сам гетьман у цьому та інших листах підписувався так: «Андрій Могила Гетьман ВКМ (Вашої Королівської Милості. — Т. Ч.) Військ Запорозьких».

Взимку 1688 р. правобережний гетьман з почесною місією відправляє до Кримського ханства особистого перекладача з тюркських мов Андрія Левендовського34. Той, маючи при собі велику суму грошей з гетьманської скарбниці, мав викупляти з татарської неволі полонених козаків, серед яких був і рідний брат гетьмана Яким Могила. Весною «товмач» з’явився у запорозькому Коші (на жаль, Якима не вдалося розшукати) з листом від кизикирменського бея. Тут він зустрівся з іще одним посланцем А. Могили сотником І. Маковським, який прибув з Немирова на Січ у «військових справах». Після відвідин запорожців Левендовський поїхав на Лівобережну Україну, де 20 липня мав розмову з «тогобічним» гетьманом І. Мазепою. Як дослідили історики, посланець А. Могили розповів Мазепі про напади татар на землі Речі Посполитої, стан боєготовності та обороноздатності Кримської та Білгородської орд, направлення окремих підрозділів останньої для допомоги туркам на Балкани тощо35.

У березні російський резидент у Варшаві П. Возніцин отримав від царів Петра й Івана вказівку вимагати від польських сенаторів, щоб вони домагалися від свого короля заборонити А. Могилі та його майбутнім наступникам титулуватися запорозькими гетьманами36. Москва аргументувала це тим, що згідно з положеннями «Вічного миру», Річ Посполита не має права підтримувати взаємини з городовими і запорозькими козаками, а також не повинна «тими уступленими містами і місцями, і Запорожжям ні в які держави і нікуди не писатись, і не іменуватись, і з титл бути виключеною»37. Тут, як бачимо, росіяни вдавали, що не розуміли означення «запорозький», яке мало стосунок не лише до Запорожжя, а й до самоназви правобережної частини Українського гетьманату. Однак польський король не погоджувався виконати ці, не дуже обґрунтовані, вимоги союзників. Хоча, як відзначають дослідники, саме постійні вимоги московського уряду до Польщі у справі титулування гетьмана Правобережної України спричинили те, що наступники Могили були вже не виборними, а наказними38.

Незважаючи на такі протести московських царів, гетьман Могила продовжував підтримувати стосунки з кошем Запорозької Січі. Наприкінці весни він прийняв у себе в Немирові запорожця, козака Щербатівського куреня Кукшу, та відправив його до низового війська з великою сумою грошей на потреби січової церкви. Цікаво, що в цьому випадку частину грошей на православний храм виділив сам король Речі Посполитої, котрий, як відомо, був католиком39. 23 червня Могила відіслав до запорожців свого посланця з листом, в якому цікавився, чи отримали вони надіслані гроші, а також наголошував на прихильності до Запорожжя польського монарха40.

Протягом літа — осені московські царі знову неодноразово вимагали від Яна III Собеського, щоб той заборонив А. Могилі (Мигулі) вживати цей титул41. Останній привернув до себе увагу московської влади та лівобережного гетьмана І. Мазепи тим, що протягом 1688 р. неодноразово звертався до запорозьких козаків з проханням переходити до нього на службу42. Він написав листа на Запорозьку Січ до кошового отамана Г. Сагайдачного, в якому запрошував запорожців на службу до польського короля. Як дослідив В. Станіславський, це він робив, очевидно, згідно з розпорядженнями з Варшави43. Один з таких листів і потрапив до рук Мазепи. Останній відразу ж переслав його до Москви, чим викликав гнів запорозьких козаків. Наслідок був протилежним бажанням царя і лівобережною гетьмана. Незважаючи на великі заслони, що були виставлені І. Мазепою, багато запорожців перейшло до А. Могили, а отже, й до польського короля на службу.

22 вересня 1688 р. король Речі Посполитої написав листа до старого гетьмана, де наказав йому вирушити до м. Бучача під командування коронного гетьмана С. Яблоновського, а також зобов’язував скласти компут козацьких полків44. У листопаді того ж року делегація, куди входило близько 40 правобережних та запорозьких козаків на чолі з А. Могилою, зустрічалася з Яном III Собеським під Кам’янкою, що за 6 миль від Злочева. Ця зустріч відбувалася в атмосфері надзвичайної секретності, адже переговори польського короля з січовиками порушували умови «Вічного миру». Під час розмови з королем піднімалися різні питання функціонування козацтва на Правобережжі та Запорожжі. Зокрема, низові козаки скаржилися на утиски з боку Москви та прохали заступництва у Яна III Собеського45.

«Компут Війська Запорозького його Королівської Милості», складений під с. Кашперовцями за допомогою комісара С. Дружкевича для нунція Ф. Бонесани (особистого представника папи римською Інокентія XI в Польщі), засвідчував, що влітку 1689 р. існувало 5 козацьких полків — А. Могили, Гришка, Іскри, Самуся та Макаренка46. Генеральної та полкової старшини налічувалось 111 осіб, рядових козаків — 1218. До полку гетьмана, зокрема, входили: генеральний обозний, генеральний хорунжий, підосавул, пушкарі (3 чол.), довбуш, сурмач, прапороносець і капелан. Таким чином, зберігалася традиційна структура козацького війська, що усталилася в попередні роки.

Окремо слід розповісти про історію, яка була пов’язана з родиною правобережного гетьмана. Після того як Могила перейшов на «правий берег» Дніпра, на Лівобережній Україні залишилися його дружина з сином. Відразу ж після обрання його гетьманом Правобережжя вони за наказом І. Самойловича негайно були взяті під варту. Таким чином А. Могилі нічого не залишалося робити, як попросити заступництва у свого протектора, польського короля Яна III Собеського. Гетьман відбув до Варшави, де в липні 1684 р. був відразу ж прийнятий і вислуханий королем. Як повідомляв у своєму звіті російський посол у Польщі Сандирєв, «…Могила ж Королівській величності доносив, що, по Вашому Великих Государей (малолітніх царей Петра та Івана. — Т. Ч.) указу, жінка його Могилина сидить під міцним караулом і в сторону Королівської Його Величності пропускати її не велено; і щоб Королівська Величність наказав писати до Вас, Великих Государів, у грамоті своїй про звільнення жінки його в королівську сторону; і Королівська Величність наказав про те послати до Вас, Великих Государів, грамоту свою»47. І справді, наприкінці липня Ян III Собеський відправив листа до Москви з проханням якимось чином вплинути на лівобережного гетьмана І. Самойловича й зобов’язати його негайно звільнити дружину підлеглого королю правобережного гетьмана. Але царський двір, з невідомих причин, навіть не вважав за потрібне дати відповідь королеві, що було грубим порушенням тогочасного етикету листування між найвищими достойниками різних держав.

Саме тому великий канцлер Речі Посполитої М. Огінський у жовтні 1684 р., нагадуючи про лист свого короля, звернувся з посланням до російського князя В. Голіцина. Той відказав йому, що «такої Королівської Величності грамоти… про звільнення Могилиної жінки… в присилці не було» (?!), а також про те, що російській стороні невідомо, з яких причин арештована Параскева і де вона зараз перебуває48. Втім, Голіцин обіцяв дати наказ Самойловичу про «розшук» дружини правобережного гетьмана. Чи це була свідома дезінформація росіянами поляків, чи, можливо, й справді лист Яна III Собеського з невідомих причин не потрапив до адресата? Однак Параскева Могила так і не була звільнена протягом найближчих років.

Її вірний чоловік неодноразово звертався до королівської канцелярії з проханням вплинути на царя і лівобережного гетьмана щодо його справи. 13 квітня 1687 р. сам король відповів А. Могилі з Варшави: «… про жінку премилу не забуваємо і все робимо (для її звільнення. — Т. Ч.)»49. Отже, в цей час вона ще перебувала в полоні. Ймовірно, що її випустили лише десь наприкінці 1687 р. на доручення новообраного лівобережного гетьмана І. Мазепи, який не хотів сваритися через цю справу з польським королем. Андрій і Параскева Могили жили в розлуці майже три роки. Однак чоловік не втрачав надію на повернення дружини з полону і, як бачимо, завдяки власній настирливості домігся свого.

До Немирова його дружина прибула разом з сином та братом — козаком Лубенського полку Данилом Мозирею. Хоча подальші події засвідчили, що родині Могил недовго довелося тішитися щастям — на початку 1689 р. гетьман А. Могила помер і тепер уже його дружині довелося звертатися по допомогу до королівського уряду в справі успадкування майна небіжчика. Також відомо, що у 1689 р. Д. Мозиря разом з коронним гетьманом С. Яблоновським зустрівся з Яном III Собеським у Злочеві, після чого сину А. Могили дозволили служити при королівському дворі50. Вдова правобережного гетьмана певний час проживала у Білій Церкві та Фастові під захистом полковника С. Палія, а потім, очевидно, повернулася на Лівобережну Україну. У поминальному синодику роду Могил, який був відшуканий істориком В. Кривошеєю, знаходимо такі імена: Андрій, Єфимія, Антоній, Марія, Марія, Антоній, Леонтій, Марія, Марія, Гафія, Сава, Власій, Марія, Палагея, Євдокія, Діонісій, Єрофей, Марія, Іван, Катерина, Андрій, Марія, Димитрій.

Найімовірніша дата смерті гетьмана А. Могили — початок січня 1689 р. Це підтверджує знайдений В. Станіславським у російському архіві лист П. Возніцина до князів Голіциних від 17 січня того ж року. У ньому московський дипломат писав: «До мене королівська величність зволив наказати, тішучись, що вже Могила писатися запорозьким гетьманом не буде навіки, оскільки помер…»51. Невдовзі Ян III Собеський призначив на гетьманство полковника Гришка52, який, на відміну від свого попередника, вже не був обраний козацькою радою.

На нашу думку, Андрій Могила був одним з небагатьох правобережних гетьманів, котрий зумів протягом 1684–1689 рр. укріпити козацький устрій Правобережної України, який дуже багато втратив від часу правління П. Дорошенка. Головні здобутки гетьмана А. Могили, які до цього часу були маловідомі історичній науці, — це колонізація правобережної частини гетьманату, відродження тут козацьких полків, захист України, Польщі та й усієї Центрально-Східної Європи від турецько-татарської агресії.

1 Величко С. Літопис. — Т. 2. — С. 371.

2 Літопис Самовидця — К., 1971. — С. 140; Летопись Гр. Грабянки. — К., 1854. — С. 233.

3 АЗР. — Т. V. — С. 174.

4 Величко С. Літопис. — Т. 2. — С. 304.

5 Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitej szlacheckiej wobeć sprawy Ukrainy na przełomie XVII–XVIII ww. — Wrocław, 1963. — S. 24.

6 Дополнения к актам историческим. — Т. XI. — С. 90.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Моя девка
Моя девка
[Психология / Секс и семейная психология / Любовные романы / Современная проза]
Старшая сестра Инессы — успешный адвокат. Холодная, умная, неподступная. Но однажды она видит по новостям опасного преступника — и влюбляется в того, кому, казалось бы, не место на свободе. Она
0
Его красивая проблема литсериал
Его красивая проблема литсериал
[Современные любовные романы / Эротика, Секс]
Анфиса, двадцатипятилетняя мажорка из обеспеченной семьи, летит на Бали на ретрит — залечить разбитое сердце: парень ушёл к «самодостаточной» девушке, которая умеет готовить и работать. Чтобы
0
Пышное счастье, если милый рядом
Пышное счастье, если милый рядом
[Военное дело, спецслужбы / Кулинария / Современные любовные романы / Эротика, Секс]
Я пеку десерты, а не ищу приключения. Но однажды в мою пекарню вошёл майор спецназа — огромный, опасный и слишком уверенный в себе. С того дня каждый день в три часа я должна привозить
0
Одиссея Мстителя 1: Пария
Одиссея Мстителя 1: Пария
[Современная проза / Приключения / Фантастика / Киберпанк]
Безумный мир полисов — человеческих поселений, затерянных в бескрайней Пустоте. Священные коды и мёртвый интеллект, чудовища Хтони и Бессмертные, которым поклоняются как богам. И я. Потомок
0
Твой личный палач
Твой личный палач
[Эротика, Секс / Современная проза / Роман]
— Я Вадим, — вдруг говорит, поднимая ручку, и отдаёт мне. — Ты первокурсница, да? — У меня на лице написано? — вмиг краснею. — Не то чтобы. Просто ты очень напугана, да и раньше я тебя здесь не
0
Сезон Лихорадки
Сезон Лихорадки
[Ужасы / Любовные романы / Современные любовные романы / Проза]
Академия «Хельворсен» расположена на арктическом острове, посреди холодных вод и чёрных скал. Здесь живут в изоляции и предпочитают не говорить вслух о некоторых вещах. Я видела их во снах ещё до
0
Кто управляет Галактикой
Кто управляет Галактикой
[Военное дело, спецслужбы / Фантастика / Космическая фантастика]
Создано с помощью нейросети. *** Судебный процесс над генералом, провалившим вторжение на планету Земля. Кто спас человечество от орд роботизированных тараканов-завоевателей? Прокуроры и
0
Приговор для прокурора.
Приговор для прокурора.
[Любовные романы / Современные любовные романы / Эротика, Секс / Современная проза]
Возле изуродованной машины Ливанова я вижу размалеванную куклу, размахивающую руками. Подхожу ближе и прислушиваюсь к диалогу. — Гражданка, еще раз вам повторяю! Если вы целы и вам не нужна
0
Пышные формы доктора Бархатовой
Пышные формы доктора Бархатовой
[Современные любовные романы / Медицина / Проза]
— Как вы справляетесь с нагрузкой... с вашей конституцией? — холодно спросил мой новый начальник. В тот момент я поклялась доказать ему, что талант врача не зависит от размера одежды. Но я и
0
Попаданка. Служанка для графа
Попаданка. Служанка для графа
[Любовные романы / Современная проза / Историческая проза / Попаданцы]
Что делать, если ты очнулась в старой доброй Англии девятнадцатого века, да ещё в теле служанки холодного и надменного графа? Если тебя держат за что-то вроде робота-пылесоса? Что делать, если
0
(Не)Колдунья из Хоторн-Холла
(Не)Колдунья из Хоторн-Холла
[Исторические любовные романы / Медицина / Историческая проза / Попаданцы]
Из родильного зала в XVIII век. Из лучшего акушера-гинеколога в невесту лорда и в чужой мир, где знания — это проклятие, а наука — колдовство. Здесь женщины умирают при родах. Дети — от занозы. А
0
Развод в сорок. Точка или многоточие
Развод в сорок. Точка или многоточие
[Психология / Секс и семейная психология / Современная проза / Роман]
Он посмотрел на неё так, как смотрят на случайного прохожего. И в этом взгляде она увидела всё: сколько боли она ему причинила. — Давно ждёшь? — Я в десять прилетела. Кхм. Я не хочу снимать
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
7
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Второй шанс для Лекаря. Том 8
Второй шанс для Лекаря. Том 8
[Альтернативная история / Попаданцы / Исторические приключения / Самиздат]
Аннотация с первого тома: Умереть после спасения чужой жизни — не самый плохой финал для врача. Всю свою жизнь я посвятил медицине. Последняя операция стала для меня одновременно победой и
5
Имперец. Ранг 4. Воевода
Имперец. Ранг 4. Воевода
[Боевая фантастика / Боевое фэнтези]
Спасение цесаревича от пули принесло Александру титул, должность личного телохранителя и редкую магию стихий. Теперь он – правая рука наследника престола и командир его личного отряда особого
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
1
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
13
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Обратный путь. Мороз идёт по следу книга 12
Обратный путь. Мороз идёт по следу книга 12
[Детективная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Москва, апрель 1914 года. За Каланчёвской площадью, на пустыре между складами и Красным прудом, находят убитого мужика в сибирских сапогах. Дело идёт по разряду, который в отделении называют
0
Недостающее звено
Недостающее звено
[Научная фантастика]
Ивар Тревельян – прогрессор по специальности и авантюрист по духу – продолжает свою звездную одиссею. Ему уже давно полагалось бы быть в Пекле, а вернее на Пекле, планете с отвратительным климатом и
1
Зима возмездия
Зима возмездия
[Полицейский детектив]
Вена, начало марта. Зима почти на исходе. На крыше соседнего дома молодой кровельщик чинит прохудившиеся скаты — работа не терпит отлагательств, — и именно оттуда, сверху, ему открывается то, что не
1
Риелтор от бога
Риелтор от бога
[Боевое фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Говорят, что для риелторов приготовлен отдельный котёл в аду – тёплый, просторный, в шаговой доступности от чистилища. Но я был честным риелтором, поэтому вместо ада мне был уготован второй шанс в
1
Россия. Наши дни III. Презумпция виновности. Часть 2. Свой среди чужих, чужой среди своих
Россия. Наши дни III. Презумпция виновности. Часть 2. Свой среди чужих, чужой среди своих
[Детективы / Современная проза / Историческая проза]
После суда Григорий Тополев оказывается в исправительной колонии под Тамбовом вместе с оппозиционером Сергеем Пудальцовым, призывавшим народ к бунту на Болотной площади в Москве, и узником власти
1
Операция «Мост» (1982, худ. Л. Хайлов)
Операция «Мост» (1982, худ. Л. Хайлов)
[О войне / Детская проза]
В годы Великой Отечественной войны в тылу врага действовали партизанские отряды. Партизаны уничтожили тысячи железнодорожных и шоссейных мостов, около трёх тысяч танков и бронемашин, вывели из строя
0
Сборник повестей и рассказов
Сборник повестей и рассказов
[Научная фантастика / Киберпанк]
ДРАКОНиЯ тайна
ДРАКОНиЯ тайна
[Любовная фантастика / Самиздат]
Мне много не надо: найти своего отца-дракона и сделать так, чтобы он пожалел об этом. Тайна моего рождения скрыта в стенах Даллийской Высшей Академии Магии. При моём уровне дара и упорстве добраться
2
Любовь без обратного билета
Любовь без обратного билета
[Повесть / Современные любовные романы]
После того, как главред отказался публиковать его статью, посчитав «сырой», Максим Корнеев, московский журналист, бывший военкор, последние восемь лет пишущий в жанре журналистских расследований,
0
Ветер перемен. Книга третья
Ветер перемен. Книга третья
[Попаданцы / Альтернативная история]
Наш современник возвращается в 1972 год в Группу советских войск в Германии, в военный оркестр. Встречает свою прошлую любовь. Вместе с ней выступает на концертах и начинает деятельность по изменению
1
Тайна вечернего сада
Тайна вечернего сада
[Классический детектив / Крутой детектив / Детективы]
«В тихом городке Сент-Мэри пропадает семейная реликвия Рэйвенов – загадочная картина, связанная с вечерним садом. Детектив Алан Уэст, вернувшись домой из Нью-Йорка, берётся распутать клубок тайн, где
0
Поднятие уровня в одиночку. Solo Leveling. Книга 7
Поднятие уровня в одиночку. Solo Leveling. Книга 7
[Зарубежная фантастика / Героическая фантастика / Боевая фантастика]
КОНЕЦ ИСТОРИИ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА ИЛИ НОВОЕ НАЧАЛО… Мир потрясен убийством нескольких выдающихся охотников S-ранга. Сон Чину знает, что это лишь вопрос времени, когда монстры нанесут новый удар.
1