Пан інспектор: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Ревізор (розглядається по кімнаті). Ей, люди добрі, а чого ж ви всі стоїте, мов води в рот набрали? Що тут таке сталося?

Гриць. Гм!.. Чи я знаю…

Ревізор. Прошу? Що ви кажете, пане добродію?

Настя. Е… та то, прошу пана шпектора, не гніватися, але в нас вже один ішпектор є… Ось, коби здоров, вже й вечерю з’їв…

Гриць. Гм!.. Воно ніби так…

Справник, Касієр, Крамар. А, так, так!

Ревізор (здивовано). Це як?… Де ж той ваш ревізор?

Настя (показує на панка). А он який великий!

Справник, Касієр, Крамар. Ая, ая! Та же во стоїть.

Ревізор (побачив панка). А… вибачте, пане добродію, я вас не завважив. Тут зайшло якесь непорозуміння… Ви є, певно, повітовим інструктором?

Панок (поквапно). Рація, рація, повітовим інструктором!..

Гриць. Гм!.. Дуже перепрошую, але ж ви нам казали, що ви є ревізором зі Львова…

Ревізор (приглядається панкови). Це неможлива річ, пане добродію. Всі члени Колегії ревізорів у Львові це мої товариші і знайомі, а цього пана я бачу перший раз в життю. Може, ви, пане добродію, є делегатом Кооперативної ради в Варшаві?..

Панок. Рація, рація!.. Я… умм… прошу вас, пустив лишень такого віца, що я зі Львова. По правді, то я приїхав з Варшави! Так!.. Я навіть родом з Варшави… Мій тато з Варшави… Моя мама з Варшави…

Ревізор. Гм, в такому разі, пане добродію, це справді велике непорозуміння. Місцева кооператива, як така, належить до Ревізійного Союзу Українських Кооператив, і тільки він, як такий, має право її контролювати. Хіба що ви, пане добродію, маєте якесь спеціяльне уповноважнення?

Панок. Рація, рація! Спеціяльне уповноважнення! І то від самого міністерства!..

Ревізор. Прошу мені показати цей документ, пане добродію!

Панок. Зараз! В тій хвилині! Вже робиться… (Шукає по кишенях, врешті виймає якийсь папір). Прошу дуже. Спеціяльне уповноважнення…

Ревізор (накладає окуляри, бере папір в руки і читає). «Дирекція в’язниці у Львові стверджує, що Йосиф Буйда, літ 25, уроджений в Пацанові, відбув кару однолітної в'язниці за переступлення параґрафу…» (Перестає читати, здіймає окуляри з носа та витріщається на панка). Пане добродію! Та ж то посвідка звільнення з криміналу!

Всі присутні (крім панка). Ахх!!

Панок (в тім самім моменті хапає зі стола ревізорову течку, з усеї сили штовхає ревізора в груди, а сам кидається в сторону дверей. Ревізор валиться з ніг і падає на Настю, а та знов з розгоном сідає в цебрик. Рівночасно касієр і крамар вискакують з-за стола, лапають кінець панкового пальта і тягнуть до себе).

Касієр (кричить). Стій, кримінальнику! Віддай гроші!

Крамар. А Господи Боже!.. От тобі інспектор!.. Стій, бо ноги поломлю!

Справник (за столом вимахує руками). Тримай, писуню, тримай!

Гриць (пускає з рук шапку і ліхтарку та безрадно б'ється по полах).

Панок (рветься на двір). Пусти, один з другим! Пусти, бо стріляю! (Шарпнувся з усеї сили і потягнув за собою касієра та крамаря. За сценою чути стукіт чобіт, крики, погоня).

ЯВА 10

Ревізор (стогне, пробує встати). Ой!.. Ой!.. Де той розбійник? То був напад!.. Чистий напад, пане добродію…

Настя (плачливо). Прошу пана ішпектора, та най пан ішпектор вже раз стануть, бо бігме, цебрик розлетиться. Новісінький цебрик!..

Ревізор (тримається за груди). Ой!.. Груди!.. Мої груди, пане добродію… (Встає, справник та Грицько помагають йому піднятися).