Пан інспектор: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Панок (у відповідь простягає долоню).

Касієр (посумнів). Га, що зробити… А кілько ж би пан ішпектор так… умм… (шукає за грішми).

Панок. Ну, як від вас, то хоч марну десятку.

Касієр. Ой, любцю, та де вона марна. (Виймає гроші). Тільки я би дуже просив, щоби пан ішпектор нікому нічого не… умм…

Панок (обурено). Пане, та як?! Ви мені не вірите? Перший раз в життю щось подібного чую! Та же я вам дав слово!

(Касієр вертає назад, сідає на своє місце, обернувшись до справника спиною).

Крамар (який перед тим виліз з-за стола і ждав на свою чергу). Га, Господи Боже!..

Панок (звертається до нього). Може, щось на боці?…

Крамар. Ні, най вже буде ось тут…

Панок. Ну, ну?

Крамар (задивився на стелю). Га, Господи Боже!.. То ніби, таке: я що? Я нічого! Вкрасти — не вкрав, зрабувати — не зрабував, ошукати — не ошукав, знищити — не знищив…

Панок (перебиває). Пане, та же то ясне, як шварц! Я же розумію! Все має бути блят, правда?

Крамар (махнув головою).

Панок. Досить! Вже робиться! Два рази не треба балакати. Але… (Простягає долоню). Розумієте?..

Крамар. Га, Господи Боже, та же я не дурний. А сила-ж?

Панок. Мені здається, що такий шпас дві десятки варта?

Крамар (шукає за грішми). Ой, Господи Боже!.. Я маю тільки одну…

Панок (бере гроші). Досить! Згода на сто літ! Роблю це тільки для вас, бо бачу, що ви свій хлоп! (Б’є його по плечах). Тримайтеся моцно, не сушіть собі нічим лепети, а все буде в найкращім порядку!

(Крамар вертає назад та сідає на своє місце, обернувшись спиною до касієра).

Панок (на боці затирає руки). Ну, сьогодні був добрий початок! Бачу, Юську, що з тебе ще не такий фраєр, коли ти цих сватів так красненько надув. Але тепер треба відсіль чимскорше звіяти, бо такі геци пахнуть грубим криміналом!.. (За сценою чути стукіт).

ЯВА 9

Входить ревізор. Низький, кругленький добродій, в капелюсі, у хутрі, зі скіряною течкою під пахвою. За ним, мов не своїми ногами, йдуть Гриць з Настею, обоє безмежно здивовані. Гриць станув як укопаний біля дверей з ліхтаркою в одній руці, а шапкою в другій. Настя біля нього з малим цебриком в руках.

Ревізор (важко сопе, втомлений дорогою). Уфф!.. Добрий вечір! Чи тут живе голова Надзірної ради пан Гриць Бульба? (Здіймає капелюх і разом з течкою кладе на стіл).

Гриць (тремтячим голосом). Га!.. Я знаю. Воно ніби… я знаю…

Ревізор (звертається до нього). А, це ви, пане добродію? Дуже мені мило пізнати так ото свідомого кооператора… Дубенко називаюся. Інспектор Омелян Дубенко (потрясає обома руками Грицькови долоню, в якій цей держить шапку). Ревізійний Союз вислав мене до вас, щоб я перевів контролю діяльности вашої кооперативи, пане добродію.

Настя (пустила цебрик на долівку й заломила руки). Ой, Царице небесна! Ще один!.. А що ж я тепер йому зварю?!

Справник (встає з широко розкритими очима та відчиненим ротом, до касієра). Пи… писуню, ви чуєте?

Касієр (встає, до крамаря). Лю… любцю, а ви що на то?..

Крамар (встає). А, Господи Боже!.. А то по якому? (Всі три вп’ялили очі в панка).

Панок (мне в руках капелюх). Овва! Овва! Робиться горячо!.. Як тут тепер звіяти?