Пан інспектор: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Ревізор. Як-то не знаєте, пане добродію? Це ж ясне, як сонце. Він свою течку лишив на столі, а мою потягнув, як втікав з хати… Та ж це рафінований злодій, ви ж бачили чорне на білім, що він цілий рік сидів у криміналі!..

Панок. Пхі!.. Велика річ рік криміналу. Пане, то нині по людях ходить. Зрештою, ви знаєте, хто я є? Я належу до опозиції! Я сидів за політичні кавалки, от що!

Ревізор. Брешете, пане добродію! Я бачив чорне на білім, що ви сиділи за звичайну крадіж.

Панок. Ну, що є?.. Най буде за крадіж. Ша, не турбуйтеся, і вас то не мине.

Ревізор (з гідністю). Пане добродію, числіться зі словами! Я є делегат Ревізійного союзу, я був начальником організаційного відділу, я два рази належав до Надзірної ради…

Панок. Я також був членом Надзірної ради нашої злодійської кооперативи і прийшов сюди як її делегат…

Ревізор (з розпукою в голосі). Люди добрі! І чого ви стоїте, роззявивши роти? Чому ви раз не заткаєте пельки цьому пройдисвітови? Як ви взагалі дали так нікчемно ошукатися?! Як ви цього душогуба до хати пустили?! Та ж тепер двадцяте століття, тож чуєте про якусь культуру, читаєте книжки, ґазети, і в вас ще настільки немає олію в голові, що не потрафите відріжнити інспектора з Ревізійного союзу від звичайного злодія?.. Прошу, порівняйте мою особу з тим… з тим розбійником, пане добродію… Прошу!..

Справник (приглядається то ревізорови, то панкови). Ба!.. Ви, як міркуєте, писуню?

Гриць. А, дайте мені спокій!.. Я вже не знаю, що зі мною робиться…

Касієр (приглядається то панкови, то ревізорови). А ви, любцю, як кажете?

Крамар. Га, Господи Боже!.. Та воно такої ріжниці нема. То чоловік, та й то чоловік.

Панок. Панове господарі, не дайте собі закрутити гітари. З нього такий інспектор, як з мене польський біскуп. Ви ось краще гляньте на долівку: бачите, що він мав у торбі?.. Револьвер на вісім стрілів і ніж на два метри! Якби не я, то вам вже всім був би капут, розумно? Тож не балакайте з ним довго, а зв’яжіть шнурками і до паки!

Ревізор (кидається до нього). Кого до паки, розбійнику, душогубе?! Кого?..

Панок. Пане, не так остро, бо я можу часом вдарити!

Ревізор. Що?! Кого вдарити, розбійнику? Кого?! (Обидва кидаються на себе з п’ястуками; крамар, касієр, Гриць і справник їх розділюють; гамір, метушня).

ЯВА 12

Війт (входить з палицею в руці, за ним поліцай, також з палицею, за ним Настя). Дай Боже добрий вечір! Чого тут у вас такий гармидер, Гриню? Ваша жінка прибігла до мене з криком і плачем, бо у вашій хаті люди ріжуться ножами… А тут, бачу, ще кожний, славите Господа, цілий та здоров.

Гриць. Гм!.. Та ще дотепер яко-тако, але до біди вже небагато бракувало… От, спасибі вам, пане начальнику, що прийшли в саму пору! Може, ви тут зробите якийсь порядок, бо я, бігме, вже чисто голову стратив!..

Панок. Пане, пане, ви є начальником громади?.. Так? То прошу сей час замкнути того пасажира!..

Ревізор (кидається до нього). Кого замкнути, розбійнику?! Мене?.. Мене?..

Війт (стукає палицею до долівки). Спокій, панове, спокій! Не заколочуйте публичного ладу. (До Грицька). Як я чув, то у вас, Гриню, трапилась досить кумедна історія. З’їхало нараз двох інспекторів, а ви тепер не знаєте, котрий правдивий, а котрий фальшивий, так чи ні?

Гриць. Гм!.. Воно ніби так…

Справник, Касієр, Крамар. Ая, ая… Так воно і є…

Настя (на боці). Ой, татуньцю небесний! Коби то вони обоє були фальшиві!.. Я, хоч гинь, не маю що тепер тому другому зварити!..

Ревізор (рішучим голосом до війта). Пане добродію! Прошу зараз арештувати цього душогуба!

Панок. Поволі, пане, поволі. А чому не вас?

Ревізор. Я є делегатом Ревізійного союзу!

Панок. І я також!

Ревізор. Брешете, пане добродію! Покажіть це чорне на білім.

Панок. Прошу! Зараз покажу. (Відчиняє ревізорову течку).