Пан інспектор: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Гриць (перебиває). Дай спокій, Настуню, дай спокій!.. Прошу тебе, не говори, бо я вже стільки слухати не можу. Йди краще між люди та постарайся, що треба, бо його десь щойно не видно!..

Настя (зітхає). Ой, світе мій розколений!..

Гриць (нетерпляче). Ну йди вже, йди… Чого ще стоїш?

Настя (зітхає). Та йду вже, йду… Ой, доленько, бідна! Що ж я йому зварю! (Бере хустку й виходить).

ЯВА 2

Гриць (задуманий сідає біля стола). Гм!.. Воно рахувати, то баба й трохи має рацію… В дома не засиджу, господарки не пильную, ніщо мене на світі не обходить, тільки та кооператива… А з того в нас нині хліба їсти не будеш!.. Тепер лише докладай до неї, як не здоровля, то останній ґрейцар. Гм!.. Що ж, коли наші люди такі, що тільки знають на одного все звалити! Ви то, Гриню, знаєте, ви то дуже красно розумієте, ви там підете, ви то зробите, бо ви політикант і любите цим бавитися. А ми будемо за вами поступати, аякже!.. тільки поволеньки, поволеньки та й все ззаду… Га, люди добрі, далі то вже й мене не стане. Адіть, я вже й не довиджую… Газети без окулярів не прочитаю!.. (По хвилі). О! Тепер ще, як на біду, того ревізора принесло! Га, як той каже: нині скрізь біда, то й коло нас круто… Але я міркую, якби наші люди були направду людьми, то ще б так зле не було. А кілько я намолився, кілько напросився: люди, пильнуйте тої кооперативи, не боргуйте, не йдіть до жида, тримайтеся купи! Ага!.. Дехто послухав, а іншому це десь гримить… І які члени, така Управа, такий і крамар. Кожний хоче зараз щось скористати… Люди добрі! Та ще нема з чого користати!.. (Хвилю мовчить). Та й так… А цей приїде, перерахує, вийде манко — то зараз ціле село затрубить: то він, то Гринько усьому винен! Він наперед найбільше кричав, він зробився головою, він усім тим кермує, то він усе помахлював… А як я вже страчу в людей довір’я, тоді все розлетиться! Гм!.. Дав би Бог, щоби той цілий ревізор де застряг по дорозі в якій озерині…

ЯВА З

Справник (входить, низький, вусатий, в червонім кожусі, з люлькою в зубах). Дай Боже добрий вечір!

Гриць. Дай Боже здоровля.

(Вітаються. Справник сідає за стіл у самий кут, обоє хвилю мовчать і дивляться в землю).

Справник (по хвилі). Ну і що?

Гриць. Та ніщо…

Справник (по хвилі). Чули’сте?

Гриць. Та чув’їм…

Справник (по хвилі). Ну, а ви як?

Гриць. Та я ніяк…

Справник. Ба!.. (По хвилі). А коли ж?

Гриць. Нині…

Справник. Ба!.. (По хвилі). Нині, кажете?

Гриць. Ая… Нині приїде, в мене переночує, а завтра рано буде інвентура. (Дивиться у вікно). Десь вже, незадовго, має надійти зі стації…

Справник. Ба!.. (По хвилі). Га, що ж, писуню? Я що? Я нічого!.. Ну, ніби що?.. Як самі знаєте: запряг, сів, поїхав, привіз, віддав — шлюс! Фертік!.. Більше мене не обходить. Але щоби, писуню, щось таке во теє… о! то ні!.. Що чорного за нігтем! Чуєте? Що чорного за нігтем! (По хвилі). Але той наш цілий касієр, писуню, це вже інший нумер! Розумієте, що я кажу?.. То є механік, то є циган, то є шахрай з ґрадуса!.. Ви його не знаєте, але я знаю!

ЯВА 4

Касієр (входить, високий, пелехатий, в білій полотнянці, підперезаний ременем). Дай Боже добрий вечір!

Гриць. Дай Боже здоровля.

Касієр (вітається з присутніми, сідає біля справника і мовчки дивиться в долівку; по хвилі). А ви… знаєте?..

Гриць і Справник (махають головами).

Касієр. Ну… і ви як?..

Гриць і Справник (здвигують раменами).

Касієр. А… Коли ж, нині?..

Гриць і Справник (махають головами).