22 За допомогою крейди, якою квартир’єри французької армії позначали будинки для постою. Цю фразу приписували папі Александру VI.
23 Іоанн VI Кантакузин (бл. 1293—1383) — імператор Візантійської імперії у 1341—1354 рр. У боротьбі з політичними опонентами спирався на турків-османів і дозволив їм зміцнитися на європейських теренах.
24 Quod nihil sit tam infirmum aut instabile quam fama potentiae non sua vi nixa (лат.). — Серед справ людських немає нічого хиткішого та плинного, ніж слава, що не спирається на власні сили могутності (Тацит. Аннали).
25 Мається на увазі Людовік XII (1462—1515).
26 Res dura, et regni novitas me talia cogunt moliri, et late fines custode tueri (лат.). — Зла доля із держави новизною мене примушує чинити так і вартою околиці оберігати («Енеїда»).
27 Квінт Фабій Максим Веррукоз Кунктатор Овікула (280—203 до Р. Х.) — видатний політичний і військовий діяч Римської республіки, герой Другої Пунічної війни, консул 233-го, 228-го, 214-го і 209 року до Р Х.
28 Ad votum (лат.) — за бажанням.
29 Аннібале Бентивольо (1413—1445) — кондотьєр, правив разом із братом у 1511—1512 рр.
30 Популяри — народна партія в Римі; Мак’явеллі використовує цю назву і для сучасної йому Флоренції.
31 Iure hereditario (лат.) — за спадковим правом.
32 Quodammodo (лат.) — начебто.
33 Ґвельфи — політична партія в Італії в XII—XV ст., яка боролося проти намагань імператорів Священної Римської імперії утвердитися на Апеннінському півострові. Підтримували папу Римського та прагнули республіканського ладу. Ґібелліни — політична партія, прихильна до німецьких імператорів та аристократичної форми правління. Обидві партії ворогували між собою.
34 Et praesertim (лат.) — особливо.
35 Ab antiquo (лат.) — здавна.
36 Funditus (лат.) — дощенту.
37 Марани — букв. «свині», так називали в Іспанії насильно хрещених євреїв. Утім їм, на відміну від правовірних юдеїв, дозволили залишитися в Іспанії.
38 Quod autem isti dicunt non interponendi vos bello, nihil magis alienum rebus vestris est; sine gratia, sine dignitate, praemium victoris eritis (лат.). — Щодо їхніх запевнень про те, щоб вам краще не втручатися у війну, то для вас немає нічого гіршого: втративши гідність, без надії на пощаду станете здобиччю переможців (Тит Лівій).
39 Iustum enim est bellum quibus necessarium, et pia arma ibi nulla nisi in armis spes est (лат.). — Адже війна справедлива для тих, кому потрібна, хто не може без неї обійтися, й є священною зброєю, в якій і міститься вся надія (Тит Лівій).
40 Франческо Петрарка. Канцоньєре. — Переклад Анатоля Перепаді.