— От Шень Чен.
Учитель заперечив:
— Як може бути він непохитним,
Коли так багато жадає?
Цзигун сказав:
— Я не хочу робити іншим того, чого я не хочу, щоб інші робили мені.
— Ци, це для тебе недосяжно, — зауважив Учитель.
Цзигун сказав:
— Можна звідати освіченість нашого вчителя, але слів про природу людей і Путь Небесну від нього не почуєш.
Цзилу боявся почути щось нове, поки не виконано те, що він почув раніше і повинен був здійснити.
Цзигун спитав:
— Чому Кун Освічений дістав посмертний титул «Освіченого»?
Учитель відповів:
— він був кмітливий, полюбляв навчатись і не соромився звертатися за порадою до нижчих, тому його назвали Освіченим.
Учитель говорив про чотири чесноти Цзи-чаня, що їх має чеснотливий муж:
— він поводився благоговійно,
З шанобою служив вищим,
Був прихильний до простих людей
І вівся з ними справедливо.
Учитель казав:
— От Янь Пінчжун умів із людьми спілкуватися: був ввічливим і зі старим другом.
Учитель сказав:
— Цзан Освічений помістив велику черепаху в дім, де капітелі були прикрашені різьбленням у вигляді гір, а стовпчики на поперечинах — малюнком водоростей. Який же в нього був розум?
Цзичжан спитав:
— Що був за один міністр Цзивень: він тричі обіймав посаду, не виявляючи радості, і тричі йшов із неї, не проявляючи жалю, і неодмінно повідомляв про виконане на службі новому міністру?
Учитель відповів:
— Це була чесна людина.
— А чи був він людяним?
— Не знаю; як він міг бути людяним?
— А що за людина Чень Освічений? він був власником десяти четвірок коней, але кинув їх, утік, коли Цуй убив володаря Ци; прийшовши в інший уділ, сказав: «Схожі тут на нашого вельможу Цуя» — і втік звідти. Прийшовши ще в один уділ, знову сказав: «Схожі тут на нашого вельможу Цуя» — і втік звідти.