MoreKnig.org

На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Вінценз Станіслав



Шрифт:

У кімнатах широкі столи і багато зручних лав зі спинками. Багато грубих волохатих ліжників на лавах і на ліжках. Великі груби або печі й широкі запічки для спання, часом також застелені ліжниками. Печі іноді викладені глиняними кахлями, випаленими і мальованими. На малюнках зображення святого Миколая, церкви, полювання, битви опришків із пушкарями, жартівливо передані постаті та сценки ґаздівського життя. Усе це праця косівських майстрів, мандрівних гончарів польського походження, які приплелися колись аж сюди на Голови, розважаючи і дивуючи ґаздів своїм мистецтвом, а ще й отримуючи значну плату. Всюди є старі різьби, тут і там – образи, мальовані на дереві й на склі, які зображають покровителя витязів, святого громового Іллю, що котиться хмарами на золотій колісниці, запряженій четвіркою громових румаків. І власне з Дмитром Василюковим пов’язана майже кожна хата, споріднений кожен рід, про нього свідчить не один знак, не одна пам’ятка і спогад.

У старій Палійовій хаті, надійній та оборонній, а знаній тим, що в ній опришки, власне, Василюкові товариші, були обложені пушкарями і численними ровтами, можна побачити стіни, складені з прастарих тесаних балок, густо постріляні з пушкарських пістолетів і з вирубаними дірками для крісів опришків, які оборонялися зсередини. У цій хаті, де колись було так людно й весело, а нині тихо і навіть пусто, тепер мешкає Баганьчук, чий прадід Грицьо Баган, побратим і кум Довбуша, впродовж тридцяти років був опришком.

Ближче до хребта Скупової стоїть Томанюкова хата. Мешкає в ній нащадок грізного опришка Томана, молодий, але статечний ґазда з орлиним виразом обличчя. Відразу видно, що правнук розбійників. Однак його не цікавлять ні дукати вірменських купців, ні волоські каравани, як цікавили його предків. Він із запалом пояснює про сучасне виробництво масла і розмірковує над перевагами різних видів центрифуг. Проте геть інших Томанюків, сучасних Василюкові розбишак, знає пісня старовіку, яку досі співають по всіх горах:

Далеко на краю села, під Кременистим, у просторій хаті мешкає старий війт Голів, польський шляхтич в гуцульській одежі, нащадок старої шляхетської родини Ґраків-Янушевських, також споріднений із Василюками.

Високо за Просічним, з видом униз до Білої Річки, стоїть хата Лупайла, останнього діда-починача і чарівника, який успадкував чари від Дмитра Василюкового і помер лише тридцять років тому. Це найдивніша хата у цілих Головах, і з нею пов’язані таємничі, хоч і недавні, легенди.

Довкола хати брами з дашками, комірки, літниці, сховки та дровітні – кожна з вигнутим дашком, як капличка, – покручені ґаночки і тайники, а нижче від ґражди ховаються у сонячному кутку сади та городи. Там, відвернувшись від цього світу, дід відмовляв закляття, відганяв злі наслання й напасті. Використовував свою силу на добрі справи, звільняв людей від заклять, насланих чарівниками, завзятими і радими робити зло. І за це ті оголосили йому війну. Лупайлове ґаздівство зовсім не було багате. А от провідником його ворогів був заможний ґазда із сусідньої буковинки – Шкінда. Століття тому предок Шкінди збунтувався проти самого падишаха і втік аж сюди. Але й його чорноокий кучерявий нащадок не поступався ні перед ким. І, об’єднавшись зі злими силами, готовий був знищити кожного, хто йому перечив. Шкінда мав цілий рій слуг, зайдів із долин, які пильнували його величезні стада худоби. Крім того, по дуплах його буковинки ховалися чортівські служки, бісові гінці й погоничі, чортенята, попихачі та і підлабузники диявола, які постійно сварилися, галасували і пищали на буковинках, але покірно затихали й побожно чекали, коли ґазда, зневажливо посміхаючись, заходив до буковинки, щоб викликати якогось чортика перед свої очі. Ґазда Шкінда ступав поволі й ніс перед собою велике важке начиння, видовбане з пня кедра, повне води з джерела, що било зі скелі неподалік від двору. Ця вода робила його непереможним, навіть недоступним для ран.

Тепер, коли Лупайло став чинити йому опір і почав звільняти людей від його чарів, Шкінда вирішив його знищити. Безперестанку посилав бісових гінців з наказами до інших, підлеглих йому чарівників. Лупайло роками вів боротьбу з тими ворогами, які насилали на нього хвороби, великим мольфарським кунштом йому забивали тріски в горло і вовну до гортані, нищили йому худобу, насилали на нього лісних дівчат-бісиць, аби його зваблювали та переслідували чарами. Тоді він почав шукати проти них ще більшої сили. Щодня при заході сонця черпав воду з дев’яти джерел, з кожного джерела видобував силу і додавав її, з’єднував із силами інших джерел. Таку змішану й зачаровану воду він випивав щоранку. Ця вода п’янила його і розширяла йому груди. Він був готовий стати супроти всіх сил світу. Викрикував до сонечка святого, молився і співав. А літніми місячними ночами лежав у саду серед срібних дерев, загорнувшись у грубий ліжник, і шепотів молитви, тихі, як місячне світло. І сам посилав із серця потоки світла. Перед святами він не їв і не пив, щоби закляття мали більшу силу. Став сильнішим за всіх чарівників. Відсилав назад послані на нього напасті з такою силою, що деяким чарівникам тріскали жили. Потопив усю диявольську комашню, вітром повимітав із буковинок всю ту верескливу і смердючу дрібноту щезників та інклюзів. Буковинки стали тихими. Відтоді Шкінда ходив уже ними самотній, немічний, похмурий. А Лупайло оздоровлював людей і худобу. Його господарство розквітло, всі працювали вдвічі більше, всього прибувало. Він навіть над пущею мав владу. Коли заходив до лісу, кожна звірина змінювала свій шлях, усі йшли просто на нього, так що він міг вибирати, що йому хотілося стріляти. Помер він спокійним, міцним. Умираючи, просив, щоб відразу після його смерті вилили змішану воду з дев’яти джерел, аби хтось не використав її на зле, аби світ не розсипався. Над хатою, облаштованою впродовж поколінь, чиї кліті й нині тішать своїм достатком очі гостя, піднімається дідове благословення і спокій.

У цій хаті діда-починача тепер ґаздує хоч і стара, бо майже вісімдесятилітня, але здорова й міцна, ба навіть трохи грізна на вигляд, сивоока баба з роду Паліїв, бездітна вдова. Набрала собі від людей кілька малих ясноволосих діток. Де б не ступив у хаті – сидить дитина. А строга баба все це годує, пестить і голубить. І оповідає їм про давнину, про багатих ґаздів, про молодців та могутніх віщунів.

У недалекому сусідстві, на іншому схилі ґруня, серед найгарнішої Шкіндової буковинки, зверху над Просічним, оточене великими буками-близнюками природне заглиблення, мов твердиня, ховає в собі оте Шкіндове джерело, що б’є зі скелі, і поїлку для худоби, видовбану у великій смереці. Саме там знаходиться велике, наче аж завелике для звичайного ґаздування, нині якесь сумне і нічиє, Шкіндове обійстя. І на подвір’ях, між воринням крутяться бліді чорноокі діти, турецького роду.

На другому боці Білої Річки на узгір’ї – Василюкове обійстя. Там народився Дмитро Василюк. Звідти почалася його мандрівка, життя співака й опришка. Довкола цієї хати безперервно крутяться Андрійкові оповіді. Ще тридцять років тому там жив останній із Василюків, нащадок Дмитрового братанка: світловолосий, лагідний, гостинний, але мовчазний, незворушний і спокійний, наче найбільший пан – як усі з роду Понепалюків.

Про свої наймогутніші роди пани веліли посписувати гору паперів. І от позаписували цілу могилу таких паперових вістей, яких ніхто не пам’ятає, яких ніхто ніколи не переказував живим словом, що біжить від покоління до покоління, наче кров. Тільки сидів ночами якийсь полатаний худолиций папірник, вимислював і виписував натщесерце для того, щоб йому панський гріш не так скупо капав або щоб його ті вельможі до фурдиґи не посадили. Але про гірські роди, ясна річ, ніхто нічого вигадати не міг, адже своїм родом не тільки кожен похвалявся, але й інші те саме про нього повістували. Однак нікому досі не закортіло це записати. Ну що ж, нехай! Вони воліють вести метрики родам кінським. Бо за коней з паперами є хоч якась копійка. А за людину з родоводом?

Але тут ми мусимо розповісти принаймні про рід Василюка. І тільки найважливіше: звідки він узявся, від кого походить. Бо чому ж кажуть, що то сонячний, вогняний рід?

Був це найстарший рід на цілі Голови, а може, і на всі гори.

Колись, багато століть тому, прийшли сюди здалека, зі сходу сонця, слов’яни-святоруси. Вони втікали від сироїдів, від татарської саранчі, на загірські, угорські землі. Рятуючи святу свободу від ганьби та неволі, йшла собі якась родина тим плаєм, який і тепер зовуть угорським. Усі були втомлені дорогою, збідовані втечею і бездомною долею, але поспішали, аби швидше перейти на загірську сторону. І тоді донька того роду, молоденька дівочка ясна, заснула десь при плаю. Прокинувшись уночі, дівчина злякалася і, бажаючи якнайшвидше наздогнати родину, заблудилася у страшних лісах, потонула в бездонній безбережній пущі. Вона кричала, плакала, стогнала, дерла горло від крику, аж лісова звірина зжалилася над нею, жоден дикий звір її не торкнув. Їй відняло розум, відняло мову, поглинуло її чорне лісове море, наче безвольну мушку. Геть знесилена, вона заснула серед буковинок.

А коли виплило сонечко від Писаного Каменя і помандрувало собі своїм плаєм туди, на Голови, побачило згори, з вогняного воза спляче дівчатко. Відгадало її долю. Посміхнулося до неї ласкаво. Послало їй свій поцілунок, своє сонячне зерно. Йому що? Хіба йому убуде? Воно має того золотого насіння ціле море. І погнало далі своїх коней-зміїв, помчало далі, втішене і ясне.

Відколи дівчина завагітніла від сонячного насіння, зцілилася від страху й безумства… Осіла у цих буковинках, збудувала собі шалаш, дикі звірі ходили за нею, допомагали їй.

З ясноволосої дівочки і з сонечка пішов цей рід.

Такі були Голови. Такі є.

З такої от ґаздівської осади, з такого роду походив Дмитрик.

Дмитрик з роду Василюкового

Уже змалку він рвався до світу. Такий був біленький хлопчик з ніжним рожевим рум’янчиком. Волосся мав світле, золотаве, хвилясте й густе. Сміявся до всіх. І, хто його побачив, також усміхався, невідомо чому.

Він постійно щось мудрував. Якісь млинки собі ставив на воді. Часом довго стояв під водоспадом, забризканий і мокрий, весь час щось старанно регулював у млинку, щоб ішло рівно та правильно, щоб не зупинялося. Приходив до хати мокрий-мокрісінький, цілі калабані залишав на лаві. Або на полонині десь під Скуповою, над Кременистим вишукував, де вітер найбільший. Повистругував собі вітряки і звідти виклав схилом аж униз ряд вітряків. Потім слухав, який вітряк почне грати першим, який найрізкіше фуркоче, а який найпізніше починає приєднуватися до гри. І так їх посував, не лінувався, поки нарешті не дізнався, кудою дме вітер, наче вислідив невидимий вітровий плай. Найбільший вітряк, що стояв нагорі на найсильнішому вітрі, називався Дідом. От як Дідо дасть знак, залопоче згори, Божечку! То відразу ціле військо вітряків, один одному передає, говорить. А всі разом сповіщають і вказують, як король вітрів проходить.

Скоро, жук малий, навчився грати на флоярі, на скрипці та цимбалах. Сам собі робив фуярки і скрипки з липи. Мати трохи ганила, що пустий хлопець, до роботи нецікавий, а тільки до таких от вигадок. Веселий, приємний – ані покірний, ані зухвалий, – правда, але пустий. Говори до нього, наказуй йому, а він сміється привітно і в око цілує:

– Ненечко солодка, чічко файна, зіронько моя ясна.

Та аби хоч раз послухав. Де там! Як йому захотілося трембіти, пішов собі через Синиці та ліси аж на Бережницю і тільки переказав мамі, що йде до діда за трембітою.

– То ті бахур незносний, нездатний до нічого, пустий, ну геть пустий. Ґазди з нього не буде. Треба би його добре лупити! – казала мама, казала й відразу сміялася зі своєї злості.

Але батько, Василюк, спокійно посміхався.

– Облиш – то дитина така, що…

Знав він і вона знала, що такої дитини нема на цілі гори. До того ж був він наймолодшою дитиною. Два набагато старші сини минулися, погинули чи пропали десь на якихось війнах.

Дмитрик вишукував і вислуховував різних пісень. Яка лиш пісня забрела в гори – циганська, волоська, чи угорська, вже він її знав. І на коляду тато брав його з собою, хоч був малий. Ходив він по горах з дорослими всі вісім днів. Грав на скрипці по засніжених стежинах, грав під хатою і пригравав до святочного плєсання. І ще ходив із татом на ярмарки до Кут і до купців-вірменів. Бачив там і слухав гарні катеринки-самограйки. І приносив звідти різні пісні: польські, жовнірські німецькі, жидівські й вірменські. Коли він повертався додому з ярмарку, намагався ротом, носом і горлом виграти, вибелькотіти звуки, подібні до тих, що їх видавали гарні самограйки, прикрашені спереду і ззаду яскравими картинками.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Мужчина в моем шкафу
Мужчина в моем шкафу
[Любовные романы / Любовное фэнтези / Современная проза / Фэнтези]
Нелегко начинать жизнь заново, когда у тебя ничего нет. Муж забрал квартиру, карьеру Майя принесла в жертву семье. Но чудеса случаются, даже когда в них не веришь. Не просто случаются, а выскакивают
0
Искры на орбите
Искры на орбите
[Любовные романы / Современные любовные романы / Фантастика / Космическая фантастика]
Я устроилась помощницей Деда Мороза на роскошный космический лайнер «Аврора», рассчитывая немного подзаработать и провести праздники среди огней, музыки и счастливых детских улыбок.Но с напарником
0
Шесть лет молчания
Шесть лет молчания
[Современные любовные романы / Современная проза / Роман]
Лекси знает расписание старшеклассника Кита лучше, чем своё. Он оборачивается в коридоре — всего на секунду, — и этого хватает, чтобы она придумала себе историю на шесть лет. Шесть лет тишины.
0
Последняя из рода Громовых 2
Последняя из рода Громовых 2
[Любовное фэнтези / Современная проза / Приключения / Фэнтези]
Я, принцесса Райвен, ставшая Риммой Громовой, успешно пересдала экзамены и зачеты, и даже сумела немного поднять свой уровень магии.Я постепенно осваиваю новую для меня Силу жизни и радуюсь, что
0
Лишняя в Академии
Лишняя в Академии
[Детективы / Приключения / Фантастика]
Как простой девушке из низов выжить среди элиты престижной Академии Паладинов, куда она поступила обманом, да еще и умудриться не вляпаться в новые неприятности? И как заставить самого классного
0
Обретешь не там, где ищешь
Обретешь не там, где ищешь
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Проза / Роман]
Только я могла так вляпаться: познакомиться с парнем моложе себя, переспать с ним в первый же вечер, а на утро выяснить, что он настоящая звезда! Так, спокойно, это очень скоро останется в прошлом, и
0
Сдаюсь сибирскому спецназу
Сдаюсь сибирскому спецназу
[Современные любовные романы / Проза / Современная проза / Роман]
- Ты кто? Эй, говорить умеешь? - Я замержла, – сиплю, принимая на снегу позу пособлазнительнее. – Рот замерж. И жубы. И весь йижик. Там вофк, – показываю назад. – Пуштите погретша. Я ошень бежава.
0
Пол с Терауры
Пол с Терауры
[Научная фантастика]
На маленькой затерянной планете Тераура восьмилетний Пол не родился у своих родителей — они его выбрали. Томас и Анна, инженеры-терраформеры, любили его по-настоящему. Недолгое время мир был тёплым:
0
Добрые сказки Волшебной долины
Добрые сказки Волшебной долины
[Детская литература: прочее / Сказка / Детская проза / Детские приключения]
Дорогой собиратель чудес! Распахни обложку этой книги — и перед тобой раскинется Волшебная долина! В ней живут прекрасные принцы и капризные принцессы, коварный король и заботливая мать-королева,
0
Искатель 29
Искатель 29
[Попаданцы / РеалРПГ (RealRPG)]
ФИНАЛ Умереть, эпично взорвавшись? Могу, умею, практикую. Заинтересовать то ли богиню, то ли непонятно кого любовью к играм? Не вопрос. Попасть в новый мир, где можно встретить как опасности,
0
Развод. Пока я носила твоего сына
Развод. Пока я носила твоего сына
[Дом и семья / Психология / Секс и семейная психология / Современная проза]
Я лежу в роддоме и прошу только об одном: пусть наш сын родится в срок. Мне так нужен муж, его ладонь на моём животе, тихое «мы тебя ждём». Он привозит крошечные носочки для малыша. И целует другую
0
Кровь Отверженных. Пробуждение истинной
Кровь Отверженных. Пробуждение истинной
[Детективы / Триллер / Боевик / Современная проза]
Подпольных аукционов, где женщин и детей продают как товар, не существует. Так считает весь мир. Но дети продолжают исчезать, как когда-то исчезла сестра Эмми. Когда сама героиня становится следующей
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
8
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4
Ревизор: возвращение в СССР 65
Ревизор: возвращение в СССР 65
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
Продолжение приключений московского аудитора, попавшего из нашего времени в 1971 год. Павел Ивлев буквально завален работой по уши, но его все устраивает. Ведь он видит, как понемножку, но его усилия
4
Без страха и упрёка 7
Без страха и упрёка 7
[Альтернативная история / Попаданцы]
Алексей Штурмин достиг многого, но настоящее восхождение на вершины власти только начинается.
4
Граф поневоле. Книга вторая
Граф поневоле. Книга вторая
[Юмористическая фантастика / Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат]
Умереть от пули киллера — обидно. Очнуться в 1827 году — странно. Обнаружить, что я теперь двадцатилетний граф, а моё имение разорено, — перебор. Хотя… Жив, молод, с титулом — уже хорошо. С
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
2
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
14
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
14
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Домохозяйки с того света
Домохозяйки с того света
[Иронический детектив / Городское фэнтези]
В тихом и безупречном районе Спелвелли, где соседи знают друг о друге всё, происходит невозможное! Люси Джонс – самая милая и добрая жительница городка – найдена мёртвой в собственном зоомагазине.
0
Полтора аршина
Полтора аршина
[Попаданцы]
Весна 1916 года. Год назад Морозов настоял на том, чтобы четверым обокраденным вернули не вещь, а выбор: приехать, объяснить и предложить решить самим. Один отказался, вдова продала за четыре рубля,
0
Херонейский Лев
Херонейский Лев
[Приключения: прочее / Боевик / Проза / Историческая проза]
Херонея, 338 год до н. э. Жирная точка в истории Классической Греции и отправная веха Эллинистической эпохи. Пока объединенные полисы выставляют стену щитов, чтобы защитить свою свободу, хитрый
0
Зеленая лампа
Зеленая лампа
[Русская классическая проза / Новелла]
"Фантастика 2026-157". Компиляция. Книги 1-26
[Боевая фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Очередной 157-й томик  серии книг "Фантастика 2026", содержащий в себе законченные и полные циклы фантастических романов. В основе своей, романы включённые в эти сборники, есть эксклюзив, так как
0
Архивное дело
Архивное дело
[Детективы]
Мелиораторы, корчуя пни, обнаружили истлевший скелет, пролежавший в земле чуть не полвека. Долгие кропотливые розыски позволили восстановить доброе имя погибшего. ...По заключению судмедэксперта Зуев
0
После развода. И даром не нужен
После развода. И даром не нужен
[Современные любовные романы / Самиздат]
Возвращаюсь домой из отпуска и слышу от нашего говорящего попугая странные фразы: «Ксаночка, кубничку будешь? Чьи такие ножки? М-м-м». Тем же вечером муж знакомит меня с красивой брюнеткой лет
2
Генеративный искусственный интеллект. Как ИИ меняет нашу жизнь и работу
Генеративный искусственный интеллект. Как ИИ меняет нашу жизнь и работу
[Околокомпьютерная литература / Прочее]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ.
0
Отмеченная волком (ЛП)
Отмеченная волком (ЛП)
[Любовная фантастика / Эротика, Секс]
Оборотни охотятся на меня. Я была самой обычной девушкой, работала официанткой в баре маленького городка. И понятия не имела, что магия существует. До того дня, пока я пару раз не переехала своим
1
Регрессор №15 (Условный финал)
Регрессор №15 (Условный финал)
[Попаданцы / Самиздат / Альтернативная история]
«Так, что же со мной? Как такое возможно? Почему я?.. Божественное вмешательство? Безусловно. Только, Боже мой, зачем?! Разве кроме меня других людей на Земле нет? Разве я именно тот, кто достоин...
0
Белая слива Хуаньхуань
Белая слива Хуаньхуань
[Классическое фэнтези]
Юная Чжэнь Хуань, которая во время отбора произвела большое впечатление на императора и попала в его гарем, оказывается не единственной любимицей Сюаньлина. Статус наложницы дал ей не только
0
Попаданка и ее айдолы
Попаданка и ее айдолы
[Любовная фантастика / Самиздат]
Вы бы хотели коснуться любимого актера? А еще дышать с ним одним воздухом, есть из одной тарелки, ездить в одной машине, таскать на руках и... эх. Вот я — не хотела. А потому слушайте сюда: отдам
1