MoreKnig.org

На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Вінценз Станіслав



Шрифт:

Живою небесною ватрою лікує весь світ світовий ґазда. Він є взірцем для ґазди, взірцем наснаги праці, щедрості та ґречності, взірцем для воїна – непохитний, завжди звитяжний. Його день народження люди вславляють колядою. І свята неділя – також свято сонечка. Від Божого Сонечка одне життя дане, як і одна смерть. Над колискою людини дванадцять посланців, суддів ангельських, відгадали присуди і постановили, чим має бути. Нетлінний віщун знав це відразу, а мудрий сусід іноді здогадувався з поведінки дитини.

Людина, яка б сиділа в пустельному мороці без світла, не миючись, без молитви і святкувань, неминуче потрапить під силу бісівськихслуг, здичавіє, а тоді втікатиме у вічному страхові, шкірячи зуби, наче гнаний звір.

Але хто проходить школу самотності, хто відбув практики і втаємничення, хто чув голоси і поборов страх, пройде крізь пущу спокійно, тижнями сам буде йти незнаними пустками без ляку, хоча тоді не раз уже сам «той» береться до нього.

Часом опівночі сховається у смереку і росте аж до неба – велетенський, рогатий, вищирений. А часом на полонині, де вже ясно і весело, з’являється щось таке покручене і карликувате – ніби деревце – та видно, хто то. А хай собі бахурів бісових страшить! «Він» лиш такі міґлі показує, бо він ані великий, ані малий. Чорт – це примара. Він – ніякий. А хоче, щоби ніяким був світ. Хоче, щоб ти зіщулився і скорчився зі страху до самої землі. А для того, хто це збагне, біс – хай би як собі вмощувався, ріс і здіймався до неба – смішний. «Геть з дороги! Щезни, маро!» Перед людиною відкритий світ – вільний, просторий.

Багато хто з таких людей так само, як промовляє та співає молитви, співав би гімни і складав би величальні акафісти про самотність, коли б міг собі все усвідомити. Без самотності немає справжньої свободи. У постійній тисняві нема ані великої любові до людини, ані радості від людей. І людина сама не знає не лише того, ким вона є, ба навіть насправді не знає того, що вона є. У самоті зимарки чи колиби і про користь не надто думається. Аби лиш мав трохи муки, бараболі на пляцки до молока та дрібку тютюну. А як трапиться, що не принесуть вчасно, то Богові та овечкам і за сирок дяка. Робиш своє з охотою, бо що ж то за погана душа була б гадяча, що занедбала би худобу, яка тебе годує. Адже й пес пильнує свого. Хоч ти і наймит, а не згинаєшся ні перед ким, прямий, як кедр вічнозелений – дитина гір. Живеш із цим великим світом навколо, світом пущ, гір та хмар. А перед ним усі смиренні! Бо він нікого не принизить і не зробить каплуна з вільного християнина. Не змушує тебе бути невільником, зібганим рабом, не робить тебе жалюгідним скиглієм, який не знає, де чорне, а де біле. Хоч би який ти був маленький, випростаєшся до неба. Ти такий, а не інакший. Чітко це бачиш і знаєш. Якщо ти вберігся від спокус пущі, якщо врешті їх здолав, то приязнь і сонячна ґречність до людей, до кожного створіння освітлює твоє серце, гріє тебе, надією виграють небеса, золоті полонини, ліси та води. Стара віра колише тебе, як мама.

Якщо вам коли-небудь доводилося зустрічати на полонинах саме таких вільних душею, погідних пастухів, які ні від кого нічого не просять і не очікують, то відразу ж бадьорість і спокій огортали вашу душу. Ці люди радіють кожній зустрічі. Усе радісне тішить їх, а сумне – щиро зворушує. Мимоволі безжурна оповідь сама поллється з ваших уст. І що біднішою є така людина, то ширше в неї відкрите серце й вуха. Ніщо їм не загрожує, ніщо не викликає заздрості, вони завжди ладні радіти та сумувати разом із вами.

Починачі та мольфари

Отож усе життя цілих поколінь та родів залежить від великих сил, від їхньої прихильності або ворожості, а захищають його чи становлять загрозу події та ознаки, які видаються незначними й незнаними. Бо всі ті сили, хоча зазвичай уперто мовчать, хоча старанно ховаються від людського ока, та мають усюди – серед звірів, серед рослин, а також серед людей – своїх служок, своїх нишпорок, рідню та дітей. І всі вони нерідко такі непомітні й непоказні! Неочікувані споріднення, зв’язки, переплетення і спільноти! Різні сили об’єднуються одна з одною в дивний і несподіваний спосіб. Часто їх поєднує назва чи подібність назви. Тільки слухай, розгадуй!

У великих скупченнях людей виникає певний кшталт безпеки і контролю. Ніби якась потужна дамба. Об неї розбиваються вали грізної, розбурханої десь далеко поза людиною бурі. Така гребля не закріплюється в душах гірських людей. Це відчуття безпеки не може в них оселитися. Вони постійно бачать темні хвилі, що випливають наче з безміру, цілі їх сонми, легіони істот – чи то небезпечних, чи приязних, але завжди потужних і таємничих.

Людина, яка пройшла школу самотності, не тільки олюднює природні сили, привиди і хвороби, але й людям, незнаним людським душам надає вагомого, таємничого значення. Коли потрапляє межи людей, то вже й на людей має інший погляд. Той, хто захищався від різних темних сил або змушував їх до чогось побажаннями, примівками, знаками, практиками, буде їх використовувати і стосовно людей. Для мешканця самотньої кичери чи полонини чужак і прибулець є набагато дивнішим і незвичнішим, ніж для міських або навіть сільських людей. То більше любий і гідний сердечності, то навпаки – більш підозрілий і небезпечний. Жодна невідома дрібниця, жоден погляд не проходить повз увагу самітника. Він про все розмірковує, іноді голосно обговорює з найближчими. Незначна, незрозуміла прикрість чи просто щось незвичне надовго залишаються в пам’яті. І якщо потім з’явиться хвороба чи недуга, смуток чи неждане лихо, то він собі пригадує ті різні погляди. Домірковує, котрий був допитливий, гострий, неприязний. Він знає, що ця бола – наслана, але ще не впевнений, хто її наслав. Тоді треба відвернути це наслання закляттям або чарами. Треба знайти добрих і прихильних примівників або – якщо не можна інакше – добре налаштувати тих, що найняті чи якось намовлені ворогами. Найкраще самому оволодіти чарівними властивостями, самому відганяти наслання.

Серед стількох хат, що розкидані по горах, не одна славилася починачем або чудовим примівником. Примівник, виганяючи наслання із хворого тіла, відгадує: «Чи ти з чорних очей, очей похмурих? Чи з витріщених очей, вилуплених? Чи з очей пронизливих, очей злісних, чи з очей каправих, очей слізних – ти, боло дурна! Я тебе кличу! Я тебе проклинаю!»

Той, хто знає починання, може також послати обертин – повернути наслані чари з такою силою, що у того, хто їх послав, тріскаються жили. Деякі люди володіють чарівничим даром від народження і часом самі про це не знають. Нерідко людина дізнається про це раптово, несподівано, сама дивується зі своєї сили. Інші властивості можна здобути за допомогою постів, через втаємничення та практики.

Здобування і виявлення чарівних сил оточене великою таємницею. Про великих починачів, тих, що були віщунами, відомо тільки, що вони довго мандрували пущами, никали заклятими коморами. Серед починачів є добрі, може, і святі люди, а є напевно й дідьчі. Одна справа віщун, що знає майбутнє і може оздоровити самим поглядом, а геть інша – мольфар, який тільки думкою та чарівним діянням нищить і замучує.

Колись точилися цілі війни – грізні й затяті – між самими примівниками, починачами та чарівниками. Не заради якоїсь користі, навіть не так для відвернення шкоди, як заради слави, щоб показати свою чародійську силу, подолати суперника. Серед тих чародійських воїнів траплялися люди обачливі й навіть лицарські. Та бували й такі, що не зупинялися перед жодним способом, хоч би яким диявольським. Частенько після затятої багаторічної війни один примівник зводив зі світу іншого якоюсь невідомою страшною хворобою. Зрозуміло, що ніхто з них не застосовував ні сокири, ні рушниці, ні отрути, тобто жодних інших способів, окрім духовних. Тому чимало таких, що свідомо й умисно послуговувалися чортами і чортівськими способами, маючи на совісті смерть суперника, пішли після смерті всередину Чорногори і, мабуть, покутують там і досі, тягають на плечах лід із озер чорногірських, коли слуги громового царя наказують їм сипати град на землю.

Та це ще не все. Навіть якщо хтось узагалі не втручається до битв таких силачів, усе одно мольфари-злочинці, чарівники, чарівниці та відьми – підвладні злому від народження чи з власної волі й охоти – чигають на нього, не байдикують. Запрягають до служби всі сили, шукають серед них союзників. Постійно насилають лихі течії, хвороби, збитки. Вони часто поводяться з чарівними силами і власним даром так, як люди, звані цивілізованими, що використовують опановані сили природи для того, щоб мучити й нищити інших. Мольфари чинять так через якусь дрібну образу, заради помсти за чиюсь неуважність, часом навіть для дрібної користі та щоб хтось відкупився, а «цивілізовані» люди навіть без таких причин. Ми не маємо точних доказів, що гуцульські мольфари справді насилали на людей духовним способом муки і страшну смерть. Але одне, що зрозуміли гірські люди: якщо існують мольфари, то найтяжчим злочином є злочин духовний, найбільшим злом є скупчення і зосередження всієї потуги духа і волі під командою ненависті, для завдання шкоди ближнім та всім живим істотам.

Можливо, є і так, що через віддаленість осель багато ворожнечі залишається тільки в задумах і намірах? Можливо, при зустрічі суперників вона розгорілася б у велику небезпечну сварку, вибухи люті? А та віра чи знання про мольфарів показує, як багато злих і ворожих почуттів існує та діє й далі, хоч вони не виказані, приглушені. Коли мольфар дерев’яній або глиняній ляльці, яка представляє його супротивника (або його корову) і має на собі волосся чи клаптик одежі ворога, заб’є шпильки або кілки у язик – суперник хворіє на язик або німіє, коли забиває в голову – божеволіє, коли в око – сліпне, коли кладе ляльку до комина – ворог поволі сохне і гине. Часом він робить ще інакше. «Зв’яже» в якийсь спосіб – думками і чарами – якусь тваринку з людиною. Бере, скажімо, білку і завдає їй мук або повільно її вбиває. Це найнадійніший спосіб мучення. Мольфар насичується муками ворога.

Хоча майже всі заміри мольфара здійснюються нібито у сні (особливо стосовно людей безборонних, які не передчувають напасті), хоча чи не кожне лихе бажання стає реальністю, як у дітей, однак він мусить неймовірно натрудитися, напружитися, щоб зосередити таку злість і ненависть, мов грозову стрілу. Мольфари знають різні штуки, насилають різні хвороби, володіють усякою-різною силою, щоби «обценьками щипати і лупити, калічити, викручувати, морити, розпинати і пальці натягати», як каже примівка. Мольфари мають ключі від скриньки з тортурами. Темною захмареною ніччю, опівночі несамовито летять ці стріли, невтомно шукають по хатах, по колибах, по лісах та полонинах своєї жертви, здирають з неї здоров’я і щастя, якби шкіру лупили з живого, накладають на неї тягарі турбот і мук. Окрім самого грішного мольфара ніхто, ніхто не може знати, скільки страждань і мук призначено його задумом. Навіть якби сталося так, що мольфарові не вдалися котрісь практики, навіть якщо все це неправда, то він усе одно залишається найгіршим убивцею, відтятим від спільності з життям людей і тварин, здичавілим флудуватим упирем-вовчиськом у людській шкірі. Було б незрозуміло, якби Бог і Сонечко захотіли йому це пробачити.

З господарством і з давнім життям були пов’язані не такі, як тепер, уявлення про добре і погане. Для давніх людей власність на ґрунт ніколи не була окреслена надто точно. На полонинах і пустках увесь світ належав самітникові й сміливцю, який зайшов туди першим, чи визнавали це інші, чи ні. А якщо визнали, то що з того? Жоден не міг обійти свого «власного» лісу, а мудрий самотній чоловік і так знав, що не забере цього з собою. Зрештою, ліс і так був «Божий» від первовіку. І повинен бути Божий. Щойно прийшли сюди пани, коли інші вже вторували дорогу, то позагороджували і позабирали що не їхнє або вишахрували від зрадливих війтів старі патенти. Тому-то й досі ніхто не хоче визнавати власності на лісову звірину. Про давню пристрасть дарування, про давню сердечну гостинність, щиру, як із казки, розповідають різні вістки та історії. Також у голодні часи, у час кризи ті, які ще щось мали, цілими днями – насправді зі збитками для себе і тяжко працюючи, – годували голодних людей, хоч і незнайомих. Про бійки, поєдинки, рубання голів і костей відомо, що це ніколи не вважалося дуже поганим. Тільки завзятість у сварці є поганою, а не сама сварка. Досить було поєднатися людям в кінці сварки за звичаєм, то і злість зникала. А що випадково у бійці сталося, то власне випадково. Крадіжку дрібних речей, не дуже потрібних для життя, ніхто не брав близько до серця і не вважав гріхом. Але крадіжка корови – це вже такий гріх, як забрати дитину від матері. Дуже грішною і гідною зневаги вважалася крадіжка під час прощ і церковних походів.

Але найбільший гріх – кривдити худобину. А чародійський крадіж молока, до якого вдаються саме мольфари та відьми, що часом доять корів здалека так, що кров тече з вимені, то вже гріх над гріхами. Сам Господь Ісус, коли почує ревіння і плач корівки-благунки, сходить на землю, щоби її втішити. І всіх безборонних істот, що зазнали такої кривди! Приходить разом зі святим Юрійком, слухають, звідки долинають стогони, слухають болісні зітхання. Йдуть туди і разом звільняють від злих чарів молитвою-примівкою, добрим словом, почерпнутим із води. А чому вони так трудяться? Бо безборонність тварин – це Боже випробування. Випробування, чи світові вдасться жити тільки з приязню і як довго. А хто ж іще турбується про це, як не сам Ісус, який тут на землі був безборонним, як ягнятко, лагідним, як лошатко, ніжний до світу, як корівка до телят… А такий мольфар, що з прихованої засідки насилає муки безборонній худібці, такий ворог викликає святі сили, які сходять на землю.

Але хто з людей може віднайти самого мольфара? Власне такі злочини залишаються прихованими. Темна, непроникна душа людська. Знають про це люди самотні.

Проте одна річ, що становить корінь мольфарського гріха, є також єдиною цнотою мольфара, – це гордість і гірська пиха. Про чарівників там у долинах розповідають, що десь на Лисій Горі на дідьче свято вони б’ють поклони чортові, а про відьом, навіть пань, кажуть, що ті просто-таки виціловують дідьчий зад, як ото б мухи лизали миску від меду. Тьху! Оце вже сміх і бридота для гірського мольфара! Він так каже: «Тут на землі – моє царювання, моє загадування. Я чортом замітаю, я ним підлоги шурую і стайні чищу, я ним у коней зад і під хвостом до блиску натираю! А як муситиму йому відслужити, то скоріше хай мені печінку гарячими щипцями розірве, хай мені у горлі смоляну ватру розпалить, ніж зможе поклін витиснути від душі, хоч і мольфарської, але гордої – християнської!»

За таку гордість гірські люди хоч дещо ладні пробачити мольфарові.

Примівки та примівники

Отож захист від усіляких наслань – чи то наслання здалека, чи підкладання, чи підсипання, чи то хвороба, чи шал душі, чи шкода для худоби, безпліддя на рід, чи тільки дрібніші, незліченні у своїх можливостях шкоди у щоденних заняттях – захист від усього цього є таким же важливим, як оборона від нападу потужних сил і від проникнення пущових упирисьок чи ненасланих хвороб. Дітей і худобу захищають завчасно – обкурюванням живим вогнем, умиванням джерельною водою, а також за допомогою різних амулетів та знаків. Однак усе це мусить мати очі, мусить мати свідомість і напрямок. Саме для цього служать замовляння, закляття і молитви, які звуться примівками.

З невідомими напастями воюють по-різному. Деякі позалюдські сили є потужними і таємничими, і мовбито багатозначними. Мінливими є їхні вподобання, їхній королівський настрій. До них примовляють спочатку дуже ґречно, по-ґаздівськи.

Але ж вони є вояками, нехай собі мають свою царину для війни, для гульби! Тому примівка каже: «Іди собі на море синє, там собі гуляй, війну воюй, на гілках ся гойдай, вино попивай!» А ще їм дають щось таке, ніби жертву чи данину: «Даю ті курку з курчатами, качку з качатами, гуску з гусятами, свиню з поросятами…»

Натомість інші сили – то підлі повзучі упирі, страшні хвороби та наслання. До них примівник не тільки не знає ґречності, а й сам вибухає вояцьким запалом, виганяючи їх так: «Я тебе вирубую ножем, вижинаю серпами, випалюю вогнем, викурюю димом. Жену тебе дев’ятьма псами-перваками, дев’ятьма котами-перваками буду тебе дряпати, дев’ятьма когутами-перваками буду тебе дзьобати! Я тебе дожену, голову тобі зірву. Пречиста Діва дала мені меч золотий, трембіту золоту, долото золоте. Вирубаю тебе тим мечем, трембітою витрублю, долотом викручу».

Іноді примівник – можливо, нижчого ґатунку – обіцяє різним ворогам усілякі розкоші, але десь далеко. Покладається при цьому на їхню легковірність. Або пропонує їм у відплату людей іншого стану, іншої віри. Говорить із рожею, як із дівкою, виганяючи її з ложа хворого: «Іди собі звідси, ти рожо! Чи ясна, чи красна, червона, чи темна, чи яка; там є син панський, іди! Будеш із ним спати, на панських подушках пустувати!» Або так каже до радикуліту, до корча чи відьомського удару: «Там то є дівочка-вірменочка чорноока. Там можеш із нею наспатися, в подушках шовкових належатися, калачі поїдати, вина попивати».

Утім мудрий, сильний, відважний примівник інакше говорить: «Я тебе викликаю, я тебе виклинаю, не залишу тебе ні на волос, ні на макове зерно! Туди тебе вижену, де дзвони не додзвонять, де голос людський не доходить, де гавкіт собак не долітає, де піяння курей не досягає! Куди крук навіть костей не заносить! Щезни! Втікай!»

Прерізні бувають примівки. Важко їх вичерпати. В інших краях примівки зникли або вигасають, а в нас на Верховині ще ростуть, розквітають. Є примівки проти найрізноманітніших хвороб: проти холери, проти рожі, проти радикуліту, проти невідомих в інших краях за назвою хворіб – бабиців, золотника, жонвів, нічниць, проти хвороб звичайних і насланих, проти привидів. Примівки, що захищають дітей і худобу, примівки проти укусу гадюки, проти ласок, проти вовків, проти градових і громових хмар.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Самуил Цвиллинг
Самуил Цвиллинг
[Биографии и Мемуары / Советская классическая проза]
Советские люди с чувством глубокой признательности вспоминают тех, кто беззаветно боролся за власть Советов и отдал свою жизнь за народное счастье. Одним из борцов за великое дело был первый
0
Потерянный дом, или Разговоры с милордом
Потерянный дом, или Разговоры с милордом
[Советская классическая проза / Социальная фантастика]
Думаете, чудес не бывает? Бывают, да еще и какие! Однажды вечером в городе Ленинграде поднялся в воздух кооперативный дом. То есть просто взлетел, чуть полетал по небу и приземлился в совершенно
0
Журналистка. Второй шанс на счастье
Журналистка. Второй шанс на счастье
[Современные любовные романы / Эротика, Секс]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ. —
0
Женихи из другой Галактики. Космос. Страсть
Женихи из другой Галактики. Космос. Страсть
[Любовная фантастика / Эротика, Секс]
❤️‍У Евы был худший день в жизни: её уволили, а любимый мужчина ушёл к другой. В поисках утешения она заглянула к странной гадалке, которая пообещала ей «скалу и крыло», а также замужество сразу за
0
Связанная грехом
Связанная грехом
[Детективы / Триллер / Современные любовные романы / Эротика, Секс]
Бет вырывается на свежий воздух из душной клетки любви, которую для неё выстроила лучшая подруга, — и не ожидает найти утешение в объятиях Мэттью. Он верный телохранитель Себастьяна и единственный,
0
Свод отражений
Свод отражений
[Детективы / Документальная литература / Проза / Современная проза]
Частный детектив Саша Рудакова получает в наследство дом в сибирском Криволучье. Город построен так, что его отражение в реке не совпадает с самим собой. В доме все зеркала повернуты к стене, а во
0
Эффект дьявола
Эффект дьявола
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Проза]
Дьяволы всегда добиваются своего, и молодой владелец нефтяной компании не исключение. Вот только природа не наградила его обаянием, и вместо того, чтобы искушать, ему приходится рушить чужие судьбы,
0
Повелитель Стихий. Том 6
Повелитель Стихий. Том 6
[Боевое фэнтези / Бояръ-Аниме]
Что общего у разведчика Легиона и белки-летяги? Оба они живут не более трёх лет. За это время средний разведчик успевает провести около пяти экспираций, после чего встречает свой конец. Я же каким
0
Целитель, который вернулся спустя 2000 лет
Целитель, который вернулся спустя 2000 лет
[Боевое фэнтези / Магические академии]
За две тысячи лет моего заточения мир успел забыть, чего стоит бояться. В Латерне целители носят сумки боевых магов, стоят у них за спиной и благодарят за место в отряде. Когда-то армии отступали,
0
Тренер Гильдии Фамильяров 9
Тренер Гильдии Фамильяров 9
[Городское фэнтези / РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы]
Меня зовут Артур Горай. Я вернулся на сорок лет в прошлое, и с меня хватит чемпионских титулов. Теперь я намерен разобрать Синдикаты по винтикам! В этом мне помогает мой дракон. Он знает будущее, но
0
Мужчина в моем шкафу
Мужчина в моем шкафу
[Любовные романы / Любовное фэнтези / Современная проза / Фэнтези]
Нелегко начинать жизнь заново, когда у тебя ничего нет. Муж забрал квартиру, карьеру Майя принесла в жертву семье. Но чудеса случаются, даже когда в них не веришь. Не просто случаются, а выскакивают
0
Искры на орбите
Искры на орбите
[Любовные романы / Современные любовные романы / Фантастика / Космическая фантастика]
Я устроилась помощницей Деда Мороза на роскошный космический лайнер «Аврора», рассчитывая немного подзаработать и провести праздники среди огней, музыки и счастливых детских улыбок.Но с напарником
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
8
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4
Ревизор: возвращение в СССР 65
Ревизор: возвращение в СССР 65
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
Продолжение приключений московского аудитора, попавшего из нашего времени в 1971 год. Павел Ивлев буквально завален работой по уши, но его все устраивает. Ведь он видит, как понемножку, но его усилия
4
Без страха и упрёка 7
Без страха и упрёка 7
[Альтернативная история / Попаданцы]
Алексей Штурмин достиг многого, но настоящее восхождение на вершины власти только начинается.
4
Граф поневоле. Книга вторая
Граф поневоле. Книга вторая
[Юмористическая фантастика / Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат]
Умереть от пули киллера — обидно. Очнуться в 1827 году — странно. Обнаружить, что я теперь двадцатилетний граф, а моё имение разорено, — перебор. Хотя… Жив, молод, с титулом — уже хорошо. С
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
2
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
14
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
14
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
11
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Херонейский Лев
Херонейский Лев
[Приключения: прочее / Боевик / Проза / Историческая проза]
Херонея, 338 год до н. э. Жирная точка в истории Классической Греции и отправная веха Эллинистической эпохи. Пока объединенные полисы выставляют стену щитов, чтобы защитить свою свободу, хитрый
0
Зеленая лампа
Зеленая лампа
[Русская классическая проза / Новелла]
Торговец будущим 4
Торговец будущим 4
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
В сентябре 1803 года Англия разорвала Амьенский мирный договор, объявив Франции войну. Теперь у России могут возникнуть проблемы с морской торговлей. Небось англичане начнут блокировать поставки
1
После развода. И даром не нужен
После развода. И даром не нужен
[Современные любовные романы / Самиздат]
Возвращаюсь домой из отпуска и слышу от нашего говорящего попугая странные фразы: «Ксаночка, кубничку будешь? Чьи такие ножки? М-м-м». Тем же вечером муж знакомит меня с красивой брюнеткой лет
2
Искусство избегать свою вторую половинку
Искусство избегать свою вторую половинку
[Любовная фантастика]
Я случайно переспала со своим суженым… и теперь он хочет этого на постоянной основе. Не помогает и то, что в данный момент я, возможно, ношу его ребенка, а, возможно, и нет. Избегать его
0
Образцовый доктор
Образцовый доктор
[Современные любовные романы]
Я только что пережила тяжелый развод с мужем. А моя малышка внезапно заболела и попала в больницу. Никто из врачей не может понять, что с моей девочкой. Я в отчаянии. Она – всё, что у меня есть. И
0
Белая слива Хуаньхуань
Белая слива Хуаньхуань
[Классическое фэнтези]
Юная Чжэнь Хуань, которая во время отбора произвела большое впечатление на императора и попала в его гарем, оказывается не единственной любимицей Сюаньлина. Статус наложницы дал ей не только
0
Попаданка и ее айдолы
Попаданка и ее айдолы
[Любовная фантастика / Самиздат]
Вы бы хотели коснуться любимого актера? А еще дышать с ним одним воздухом, есть из одной тарелки, ездить в одной машине, таскать на руках и... эх. Вот я — не хотела. А потому слушайте сюда: отдам
1
Анархия в школе Прескотт (ЛП)
Анархия в школе Прескотт (ЛП)
[Эротика, Секс / Современные любовные романы]
Одну ошибку в школе Прескотт нельзя совершать. Если не хотите, чтобы я уничтожила вас. Не трогайте моих прекрасно сломленных Парней Хавок. Смерть бродит по коридорам школы Прескотт. Однажды моя
1
Ко всем бурям лицом
Ко всем бурям лицом
[Детективы / Приключения: прочее / О войне / Советская классическая проза]
«Ко всем бурям лицом» — повествование о прошлом и настоящем Свердловской милиции, познавательное и одинаково интересное для любого круга читателей. Книга А. Трофимова не претендует на полное
1
Белочка и Тамарочка
Белочка и Тамарочка
[Детская литература: прочее]
В небольшом цикле рассказов описаны приключения маленьких, довольно шаловливых сестричек Белочки и Тамарочки.
0
Ловушка для стервятника
Ловушка для стервятника
[Исторический детектив]
1948 год. На окраине Казани убита и ограблена пожилая семья, муж и жена. Следов взлома и повреждений на двери нет. Очевидно, хозяева сами впустили убийцу в дом и поплатились за это жизнью. Начальник
0