Читать книгу «Теорія права і держави: Підручник.» онлайн.

Тип (сім’я) правових систем - сукупність національних правових систем, що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, які склалися на основі аналогічних спеціальних і загальних правових засобів, котрі постійно діють унаслідок відтворення і використання людьми та їх організаціями (у тому числі державою).

У термін «тип (сім’я) правових систем» укладено узагальнювальну теоретичну модель (конструкцію) правового змісту, що має штучний характер. Вона є результатом наукової класифікації, тобто типологічного опису і зіставлення (типології). Для позначення такої узагальнювальної теоретичної моделі правових систем використовуються різні терміни: «сім’я правових систем» (Р. Давид), «правові кола» (К.-Х. Еберт і М. Рейстайн), «форма правових систем» (І. Сабо), «структурна спільність» (С.С. Алексєєв), «правова сім’я» (А. X. Саїдов)[38]. На наш погляд, точнішим у юридичному змісті є термін «тип правових систем», що підкреслює однорідність явищ, які виникли і функціонують унаслідок впливу тих самих причин.

З огляду на більш поширений в юриспруденції термін «правова сім’я», у тексті ставляться поряд «сім’я» і «тип» - для запобігання їх різночитанню. Тобто «тип правових систем» і «сім’я правових систем» уживаються як тотожні поняття. Перевага віддана терміну «тип» (від грец. tip - відображення, зразок, форма, модель) ще й тому, що слово «сім’я» має більш соціальне, ніж юридичне значення - воно не відображає об’єктивних юридичних ознак групи правових систем, які має об’єднати[39].

Об’єднання правових систем в один тип (сім’ю) можна робити на основі подібності в таких елементах:

1) генезис і еволюція права, ступінь рецепції римського права;

2) джерела права та їх ієрархія:

• первинні (настановні) - загальні принципи права, положення конституцій і конституційних актів;

• вторинні (ті, що конкретизують і розвивають первинні) - закон, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, правовий звичай, релігійно-правовий текст; також методологічні підходи до їх тлумачення;

3) структура системи права - зміст основних галузей та інститутів права як результату базування на подібній юридичній доктрині;

4) юридична техніка - юридичні терміни, категорії, поняття, конструкції і види систематизації нормативно-правового матеріалу - інкорпорація, кодифікація, консолідація;

5) правозастосовна діяльність, насамперед судова, включаючи принципи судочинства як наслідок спільності ідеологій.

Наявність певних ознак, якими відрізняється одна група правових систем від іншої в межах конкретного типу (сім’ї), дає змогу розглядати їх як відносно самостійні.

§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу

На основі подібності вказаних вище елементів правові системи держав світу можна об’єднати у такі типи (сім’ї):

1. Романо-германський тип (сім’я) правових систем, або європейсько-континентальний; його називають ще нормативно-актним (країни континентальної Європи - Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.).

У межах цього типу (сім’ї) правових систем виділяють два підтипи, або дві правові групи:

• романська (Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Португалія, Іспанія. Провідною в цій групі є національна правова система Франції);

• германська, або центральноєвропейська (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Провідною в цій групі є національна правова система Німеччини).

2. Англо-американський тип (сім’я) правових систем, або судово-прецедентний (Англія, Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою - колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Британської Співдружності) та ін.).

Усередині англо-американського типу (сім’ї) правових систем розрізняють два підтипи, або дві групи:

• англійське загальне право (Велика Британія); •американське право (США).

Окрім того, можливий поділ англо-американського типу (сім’ї) правових систем на дві групи:

• європейське загальне право (Велика Британія, Ірландія);

• позаєвропейське загальне право (США, Канада та ін.).

Право кожної країни поза Європою набуло широкої автономії в межах англо-американського типу (сім’ї) правових систем.

3. Змішаний тип (сім’я) правових систем, або конвергентний чи дуалістичний - виник на стику двох класичних сімей правових систем: романо-германської й англо-американської і має специфічні ознаки.

У межах цього типу (сім’ї) виокремлюються такі групи: •скандинавська, або північноєвропейська (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);

• латиноамериканська (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.).

4. Релігійний тип (сім’я) правових систем:

• мусульманське право;

[38] Термін «правова сім’я» був запропонований учасниками І Міжнародного конгресу порівняльного права 1900 р.

[39] Луць Л.А. Сучасні правові системи світу : Навч. посіб.- Л., 2003.- С. 42.