Наташа. Так!
Альоша. Тепер ми чоловік та дружина.
Наташа. Так!
Альоша. А хто не вірить, тому я покажу цей документ.
Наташа. Я вже повірила.
Альоша. Перший документ нової сім’ї, так, здається сказала жінка з ЗАГСу.
Наташа. Так.
Альоша. Ти задоволена?
Наташа. Я щаслива. Я зараз сама щаслива жінка на всій планеті.
Альоша. Я теж. Там в далеких морях і океанах я мріяв, що кину десь на землі свій якір, щоб побудувати дім, посадити дерево і виростити дитину.
Наташа. (Сумно). Але ж ти незабаром знову відправишся у своє плавання.
Альоша. Тепер в останній раз, щоб здійснити ще одну свою мрію.
Наташа. Яка в тебе ще мрія?
Альоша. Я хочу купити собі хорошого автомобіля, а там за кордоном вони коштують значно дешевше ніж тут.
Наташа. А чому ж ти раніше не купив?
Альоша. Бо не вистачало грошей, а ось тепер після весілля, коли нам подарують гроші твої батьки, мої батьки та гості, то я думаю, що мені вистачить, щоб купити «Мазду». Не хочу ні «Мерседеса», ні «Форда» тільки «Мазду», бо японські автомобілі самі кращі в їзді та надійні. Я сплю і бачу себе за кермом «Мазди-6». Сто сорок сім кінських сил, розвиває швидкість до 210 кілометрів за годину, за 5 секунд може розігнатися до 100 кілометрів за годину. Гідропідсилювач руля, датчик швидкості, бортовий комп’ютер з датчиком температури за бортом… Що там казати, чудо техніка. Японці вміють робити машини.
Наташа. Ти мені раніше й не говорив, що ти хочеш купити автомобіля.
Альоша. Бо раніше це була віддалена моя перспектива, а тепер вона зовсім близько.
Наташа. А чи вистачить грошей? Вона ж, мабуть, великих грошей коштує.
Альоша. Вистачить. Я вже підрахував. Скільки гостей прийшло у вас та у нас – то вийде, з миру по нитці, то бідному сорочка.
Наташа. Ох, ти мій бухгалтер. Який практичний, я і не догадувалась що ти такий.
ДУЕТ – ДІАЛОГ АЛЬОШІ І НАТАШІ.
АЛЬОША.
Мила моя, люба моя, квітонька барвінку,
І тепер твоя надія, юна моя жінка.
Ми тепер з тобою разом по житті підемо,
А воно в нас буде раєм – радісним Едемом.
НАТАША
Милий мій, любий мій,
Признаюсь я чесно: