Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Петро. А що я верзу… Я нічого не верзу.

Мати. Іди сюди…

Альоша. Мамо, не кричіть на тата, ми з ним однієї крові.

Мати. Ой, господи, ну що ж це робиться.

(Підходить до неї боярин Костя).

Костя. Розумієте, вчора у нас був мальчишник. По традиції Льоша прощався зі своїм холостяцьким життям. Він так переживав і трішки не розрахував свої сили.

Альоша. Так, я простився зі своєю свободою. Але тепер у мене є Наташа. Де, моя Наташа? А це що за краля.

Настя. Настя. Я подружка Наташі.

Альоша. Ух, ти яка подружка. Тоже нічого собі. Є на що подивитись.

Настя. Я не такая, я із трамвая.

Костя. Альоша іди сюди. (До матері). Зараз все буде в нормі.

Альоша. А я ітак в нормі.

Мати. Яка ж це норма. Ви на посміховисько нас виставляєте.

Альоша. Які ви сурові, мамо.

Костя. Розумієте, ми виїхали, все було нормально, а потім його розвизло і його вирвало, та й вимазав трішки свій костюм. Його зараз почистять і все буде в порядку. Я зараз піду за костюмом. (Виходить).

Альоша. Мамо, не хвилюйся у нас буде морський порядок.

Мати. Йому б треба щось дати, щоб прийшов до тями, а то не може він в такому вигляді в ЗАГС їхати.

Петро. Розсольчику з помідор йому дай і все пройде.

Мати. Відчепися зі своїм розсольчиком.

Баба Даша. Давайте, я з ним попрацюю.

Мати. Виручайте, баба Даша.

Баба Даша. Не хвилюйся. Зараз все буде нормально. (Підходить до Альоші, шепче щось на вухо, потім б’є долонею по лобі).

Альоша. Ой, що це зі мною?

Баба Даша. Блискавка вдарила.

Альоша. А де мій костюм?

Костя. Ось твій костюм.

Альоша. Давай його сюди. Нам же треба до ЗАГСу їхати. Що це я в таком прикиді?

Настя. (До Наташі) Я ж говорила, що вона відьма.

Наташа. Відьми теж бувають хороші.

(Тим часом Альоша одягається і стає напроти батьків, Настя підводить до нього Наташу).