Радіоп'єси: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

ПРОДАВЕЦЬ Можливо, Ви знайдете щось підходяще. Я радо покажу Вам наші товари.

ЛАУРЕНЦ усе нерішучіше Ні, це справді не обов’язково. Я, власне, нічого не хотів купувати, я взагалі нічого не хочу… це перевищило б мої можливості.

ПРОДАВЕЦЬ стримано Так, тоді… Я, звичайно, Вам дещо залюбки показав би.

ЛАУРЕНЦ Я не знаю, де залишився той пан… мене дивує, що він ще не повернувся, він же обіцяв одразу повернутися… а тепер, мені здається, я стою тут уже десять хвилин.

ПРОДАВЕЦЬ Я не хочу Вас переконувати.

ЛАУРЕНЦ Ні, ні, прошу, це була моя помилка, моя цікавість, я не розумію, як я міг бути таким цікавим. Це від очікування. На добраніч.

ПРОДАВЕЦЬ До побачення, пане.

Музична варіація.

ЛАУРЕНЦ імовірно крізь фільтр І що його так затримує, він же обіцяв одразу повернутися.

Кінець музичної варіації.

Музика затихає, однак атмосфера стає все напруженішою, знову сцена на вулиці, у відзвуках вона видається нереальною. Трохи вуличного шуму.

СТАРА ЖІНКА тепер вона говорить не діалектом, а літературною мовою Повітряні кульки, блакитні й червоні повітряні кульки. Два шилінґи, милостивий пане. Чи не хочете купити своїй нареченій червону повітряну кульку?

КАТЕРИНЩИК

ТОРГОВЕЦЬ РИБОЮ Погляньте на красуню-рибачиху. Вона навудила для вас м’ясистих коропів і спіймала велику щуку. Сьогодні для вас, мої пані й панове, усе дешевше.

ПЕРЕХОЖИЙ У цьому випадку два на два не чотири…

ПРОДАВЕЦЬ БРИТВ З «Лезо-фікс» кожне лезо стане гострішим, мій пане. Цими лезами Ви найточніше розділите: ніч і день… воду й вогонь, верх і низ, те, що ззовні, і те, що в душі…

Лауренц біжить, його кроки чути надто голосно.

КАТЕРИНЩИК також на тлі шуму

Швидкий перехід, Лауренц біжить, він тяжко дихає, чути, як відчиняються двері, риплять дверні петлі, шум вулиці зникає, музика, на іншому фоні — дзвінкий звук пилки.

ЛАУРЕНЦ усередині Що це за музика? Ви ввімкнули радіо?

ПРОДАВЕЦЬ Ні, я не маю радіо. І я не слухаю музики.

ЛАУРЕНЦ Лишень послухайте, послухайте. Що це таке?

ПРОДАВЕЦЬ Можливо, це порох, який кружляє навкруги, або балки, які стогнуть, або земля, яка тремтить під стуготінням міста, банально кажучи.

ЛАУРЕНЦ Тут така сутінь. Можливо те, що я чую, це справді кружляння пороху. Виглядає на те, що Ваші торговельні справи не в найліпшому стані. Чому Ви не дбаєте про те, щоб тут було чистіше й світліше? Ви не маєте для Вашої лампи навіть абажура. І ці мухи — так пізно восени. Так пізно восени взагалі не може бути жодних мух.

ПРОДАВЕЦЬ Чому Ви вже буркочите, зовсім невиразно, майже ковтаючи звуки навіть не дізнавшись, чому це так? Сідайте, будь ласка!

ЛАУРЕНЦ Чому? Прошу, я лиш хотів…

ПРОДАВЕЦЬ Прошу, тут, на цьому кріслі. По-діловому, як доти. Я мушу тепер лише вимкнути світло.

ЛАУРЕНЦ Світло?… Ні, не треба вимикати світла… не треба.

Звук вимикача, дуже голосна музика.

ПРОДАВЕЦЬ по-діловому, майже за звичкою, Лауренц у нього — не перший «клієнт». Ви відчуваєте, ніби перебуваєте глибоко під водою, однак очі можете тримати розплющеними — і бачите, як миготять срібні й червоні барви, і блакитні знамена сну[6] майорять у Вашому сні. Ширини, висоти й глибини не існує, і Ви не осягаєте більше простору — і час завмер, хоча й швидше минає, так швидко, ніби йде до свого кінця, ніби мусить досягнути своєї мети.

[6] …блакитні знамена сну… — блакитна барва, як символ романтичної туги за безкінечним, незмінно присутня в образному світі Інґеборґ Бахман.