Радіоп'єси: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

МАНДЛЬ О, тоді я принаймні не єдиний. Мені, власне, потрібно ще дещо купити, у моєї жінки, знаєте, день народження.

ПЕРЕХОЖИЙ Як на мене, то це — фривольно, саме так… ця молодь… це прірва…

МАНДЛЬ Я блукаю тут уже чверть години від прилавка до прилавка й почуваю себе зовсім безпомічним.

ПЕРЕХОЖИЙ Це звучить, мов у романі. У Сицилії, кажете…

ПЕРЕХОЖА Дивіться, куди йдете, та розплющіть очі…

МАНДЛЬ Мені справді так, в останню мить, нічого не спадає на думку, що можна подарувати жінці. Ви, мабуть, обдумуєте покупки вже багато тижнів наперед. Я знаю, це помилка, що я завжди все роблю останньої миті…

ПЕРЕХОЖА Я мало не надавала сама собі ляпасів… та Ти ж знаєш… хто може сьогодні ще покладатися на свою пам’ять. Мої нерви, скажу Тобі, у такому стані…

ПЕРЕХОЖИЙ Катастрофічно… катастрофічно… від Індокитаю до Аргентини.

ЛАУРЕНЦ Я ніколи не купую, я мав на увазі, я ніколи не купую таких речей. Я не одружений…

ПЕРЕХОЖИЙ 150 000 шилінґів[4], ці злочинці…

ЛАУРЕНЦ А вранці моя домогосподарка приносить мені сніданок, на обід я їм бутерброд, подвійний бутерброд, і ввечері теж, з чаєм… а більше, я, власне, нічого й не потребую.

МАНДЛЬ Однак, дорогий Лауренце, у Вас, напевно, залишається купа грошей. А може Ви, цілком таємно, мусите ще когось утримувати? Цинічно сміється. Напевно, так воно і є… Ви зовсім почервоніли.

ЛАУРЕНЦ Ні, я не почервонів.

МАНДЛЬ Добре, добре, я більше Вас не чіпатиму. А знаєте що, ходіть-но разом зі мною, допоможете мені зробити мої покупки.

ЛАУРЕНЦ Так, хоча я не знаю… Час у мене є, та чи я придатний для цього… для жінки… може, ліпше було б, якби Ви самі…

ПЕРЕХОЖА Франці, Франці, Франці!!!

МАНДЛЬ Що? Та скільки Вам, власне, років? З Вами тяжко вгадати, часом Ви маєте вигляд заляканого хлопчини, потім знову змученого життям чоловіка — так, життя — таким є життя, кожен має нести свою ношу, правда? Ви, безперечно, теж, так, я певен, так, це нелегко, чи не так?

ЛАУРЕНЦ Так, однак взимку я їжджу в гори. Я не знаю, чи знаєте Ви, що я вже шість років у фірмі. Лише зараз я отримав підвищення зарплати, та мені здається, зараз я отримую на руки менше… це пов’язано з податками… однак те, що лишається, я заощаджую на зиму.

МАНДЛЬ Он як, ось Ви для чого, значить, працюєте. Так, воно добре, мати план. Це також один із видів розкоші.

ПЕРЕХОЖА Та що Ти, вона ж пофарбувала собі волосся…

МАНДЛЬ Я б теж хотів якось потрапити в гори. Однак моя жінка хоче поїхати влітку на курорт, та з цього нічого не вийде, ні, з усіх планів взагалі нічого не виходить, принаймні в нас. Ви, звичайно, робите це значно краще. Ви завжди такі мовчазні. Мовчазні люди завжди роблять усе значно краще. Я дуже здивований, що Ви взагалі надаєтеся до розмови.

ЛАУРЕНЦ О, до розмови я вже…

МАНДЛЬ Скажіть, що Ви думаєте про це? Шовкова хустка. Підходьте сюди, підходьте! Що Ви скажете про ці хустки? Що Ви думаєте про ці хустки? Чи не здається Вам, що саме щось таке, гм… підійшло б… 80 шилінґів! Свистить.

ЛАУРЕНЦ Так, можливо шовкова хустка, ця зелена, так, ця, можливо, підійшла б… це, звичайно, справа смаку.

МАНДЛЬ Та це несамовито дорого! Чи Ви бачили щось подібне? Такі ціни, як на мене, така шовкова хустина — не те, що треба. Можливо, пара панчіх. Панчохи — це добре; їх моя жінка завжди потребує.

ЛАУРЕНЦ О так, панчохи — це, мабуть, навіть ліпше.

ПЕРЕХОЖА Поглянь, яка сукня!

ПЕРЕХОЖИЙ Пішли! А то ми пропустимо кінохроніку.

МАНДЛЬ Або носові хустинки. Носові хустинки дуже практичні. Їх завжди потребуєш.

ЛАУРЕНЦ Так, носові хустинки дуже практичні.

[4] Шилінґ — основна грошова одиниця Австрії до введення євро.