Посмертні записки Піквікського клубу: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— А, так він — слуга! — сказав містер Напкінс. — Це, значить, змова проти закону з наміром знищити його виконавців. Занотуйте це, містер Джінкс.

Містер Джінкс занотував.

— Як зовуть вас, хлопче? — загримів містер Напкінс.

— Веллер.

— Чудове ім’я для Ньюгетського календаря[27], — зауважив суддя.

То був жарт, і тому Джінкс, Грамер, Даблі, всі вартові й Мазл вибухнули сміхом і сміялися щонайменше п’ять хвилин.

— Запишіть його прізвище, містер Джінкс, — наказав суддя.

— Поставте тільки два „л“, не забудьте, приятелю, — попросив Сем.

Один безталанний вартовий засміявся знову і дістав від судді попередження, що його буде звільнено. В подібних випадках сміятись невчасно — річ небезпечна.

— Де ви живете? — спитав суддя.

— Де випаде.

— Запишіть і це, містер Джінкс, — наказав суддя, що починав уже розпалюватись гнівом.

— І підкресліть, — порадив Сем.

— Це — волоцюга, містер Джінкс, — зрезюмував суддя. — Він — волоцюга, за його власними свідченнями. Правда, містер Джінкс?

— Цілком справедливо, сер.

— То я його й заарештую, як волоцюгу, — поклав суддя.

— От місто безстороннього правосуддя, — сказав Сем. — Тільки за таку провину можна було б заарештувати й самого суддю.

Цей дотеп викликав сміх у другого вартового, що зараз же став неприродно серйозний і тим зрадив себе.

— Грамер, — суддя аж почервонів спересердя, — як можете ви призначати на констебля таку негодящу, таку нікчемну людину? Як насмілились ви призначити його?

— Я дуже шкодую, ваша честь, — пробелькотів Грамер.

— Шкодуєте! — не задовольнився суддя. — Шкодуватимете ще більше, що недбайливо ставитесь до своїх службових обов’язків. Я вас навчу. Відберіть у нього зараз же жезл. Він — п’яний. Ви — п’яний, констебль.

— Ні, я не п’яний, ваша честь, — сказав той.

— Ви — п’яні. Як смієте ви казати, що ви не п’яні, коли по-моєму ви — п’яні. Од нього тхне спиртом, Грамер.

— Страшенно, ваша честь, — відповів Грамер, якому завжди й скрізь вчувався запах рому.

— Я так і знав, — зрадів містер Напкінс. — Я бачив, що він п’яний, як тільки він увійшов у кімнату. У нього збуджені очі. Ви помітили, які були в нього збуджені очі, містер Джінкс?

— Звичайно, сер.

— Я й краплі спирту не випив сьогодні,— заперечував констебль, що й дійсно був тверезісінький.

— Як наважаєтесь ви брехати переді мною ! — обурився суддя. — Він же п’яний, містер Джінкс?

— Безперечно, сер, — ствердив Джінкс.

— Містер Джінкс, — сказав суддя, — я звелю заарештувати його за образу начальства. Напишіть наказ, містер Джінкс.

[27] Ньюгет- тюрма в Англії.