Морелл (жваво). Що ж, чудовий оратор, чого їм ще потрібно?
Лексі. Проте він настійливо твердить про несумісність соціалізму і християнства. Він зведе нанівець усе те хороше, що ми робимо. Звичайно, вам краще знати, але ж... (стенає плечима й прямує до каміна, де стоїть Берджес).
Кандіда (умовляючи). Прошу, Джеймсе, піди. Ми всі підемо.
Берджес (буркотливо). Послухай-но, Канді! Як на мене, то краще посидіти дома, зручно вмостившись біля коминка. Адже він там пробуде години зо дві, не більше.
Кандіда. Тобі буде так само добре і на мітингу. Ми всі вмостимося на трибуні, як поважні персони.
Марчбенкс (перелякано). Прошу, тільки не на трибуні — ні, бо всі витріщатимуться на нас. Я так не можу. Я сяду десь позаду, подалі від їхніх поглядів.
Кандіда. Не бійтесь, вони будуть так витріщатися на Джеймса, що й не помітять вас.
Морелл. Хвороба Проссі — еге ж, Кандідо?
Кандіда (весело). Так, хвороба Проссі.
Берджес (зацікавився). Хвороба Проссі? Про що це ви, Джеймсе?
Морелл (не зважаючи на нього, устає, йде до дверей і, відчинивши їх, владно гукає). Міс Гарнетт!
Прозерпіна (віддалік). Так, містере Морелл, іду.
Усі чекають, за винятком Берджеса, який крадькома звертається до Лексі.
Берджес. Послухайте-но, містере Мілл, а на що хворіє Проссі? Що з нею таке?
Лексі (конфіденційно). Далебі, не знаю. Вона якось дивно розмовляла зі мною сьогодні вранці. У мене таке враження, що вона трошки несповна розуму.
Берджес (сторопіло). Що? Певно, ця штука заразна! Четверо в одному домі!
Прозерпіна (з’являється на порозі). Що таке, містере Морелл?
Морелл. Телеграфуйте до гільдії святого Матфея, що я приїду.
Прозерпіна (здивовано). А хіба вони не чекають на вас?
Морелл (владно). Робіть те, що я вам кажу.
Прозерпіна, геть перелякана, покірно сідає за машинку. Морелл, дивним чином знову сповнений енергією і рішучістю, підходить до Берджеса. Кандіда стежить за його рухами з дедалі більшим здивуванням і передчуттям чогось недоброго.
Берджесе, у вас немає бажання іти?
Берджес с. Не кажіть так, Джеймсе. Просто сьогодні не неділя, ви ж знаєте.
Морелл. Шкода. А я думав, вам буде приємно познайомитися з головою гільдії. Він член комітету громадських робіт при муніципальній раді й має певний вплив на розподіл підрядів. (Берджес миттєво отямлюється). То ви прийдете?
Берджес (у запалі). Звичайно, прийду, Джеймсе. Ще б пак, для мене справжня насолода слухати вас!
Морелл (повертається до Проссі). Я хочу, аби ви дещо занотували на мітингу, міс Гарнетт, якщо тільки ви сьогодні нічим не зайняті. (Прозерпіна киває головою, побоюючись вимовити бодай слово). Сподіваюсь, ви підете, Лексі?
Лексі. Певна річ.
Кандіда. Ми всі йдемо, Джеймсе.
Морелл. Ні, ти не підеш, і Юджин теж не піде. Ти залишишся тут і розважатимеш його — щоб відсвяткувати твоє повернення додому. (Юджин підводиться; йому перехоплює подих).
Кандіда. Але, Джеймсе.