Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Майже сорок років минуло, а як зараз пам’ятаю, - задумливо проказав Брежнєв. - Так, кажеш, народ чекає і назву придумав?

- Еге, Леоніде Іллічу. Проект готуємо з усім історичним і політичним обґрунтуванням. Сталінська конституція стала конституцією соціалізму, який переміг на одній шостій земної кулі, і справжнього демократизму. Сам Сталін тоді на з’їзді виголосив доповідь про проект нової конституції, яку назвали сталінською. «Комуністична партія під керівництвом ЦК, - сказав Сталін, - у ці роки остаточно ліквідувала контрреволюційні гнізда троцькістсько-бухарінських дворушників, шпигунів, вбивць і диверсантів, які стали агентами іноземних розвідок». Лозунг оволодіння більшовизмом і ліквідації політичної недбалості, висунутий і обґрунтований Сталіним після прийняття Конституції на пленумі ЦК ВКП(б) у березні 1937-го року, сприяв подальшому підвищенню пильності партії, її боєздатності у боротьбі з агентурою капіталістичного оточення.

- Мені чи то Агентов, чи то Алєксандров, хтось один із двох, казав, що у Сталіна було по шість пальців на ногах, - сказав Брежнєв. Він, здається, поринув у себе і думав про щось своє.

«Яке значення для всесвітньої історії і неминучій перемозі у недалекому майбутньому комунізму на всій земній кулі, скільки пальців було на ногах у Сталіна?» - хотілось запитати Суслову.

Брежнєв продовжив:

- Капіталістичного оточення вже немає, а є міжнародний соціалістичний табір. Зі створенням міжнародного соціалістичного табору соціалізм в СРСР побудовано остаточно і безповоротно, тобто навіки. Федорчук на Україні працює, політичну недбалість ми ліквідували, з дисидентами упораємось, і наша партія опирається тепер на нєпоколєбімий блок комуністів і безпартійних більшовиків.

Брежнєв промовив: «Нєпокоєбімий блок», Суслов подумав: «Треба це слово виключити з усіх його виступів і доповідей, а то ще й таке ляпне. Чи, можливо, хай ляпає?» - і сказав:

- Правильно, на ХІХ-му з’їзді партії у своїй доповіді Сталін вказав, що після 1917-го року братні комуністичні партії присвоїли ВКП(б) звання «ударної бригади» світового революційного і робітничого руху в надії, що її успіхи полегшать стан народів, які знемагають під гнітом капіталу.

- Ага, пам’ятаю, і тоді Сталін ліквідував Політбюро, замість нього з’їзд обрав Президію ЦК, а на пленумі Сталіна було обрано секретарем ЦК КПРС, а не генеральним, тобто посаду генерального теж було ліквідовано.

- Так, Сталін з квітня 1923 року по жовтень 1952 року був Генеральним секретарем партії. У травні 1941 року Президією Верховної Ради СРСР Сталіна було призначено Головою Ради Народних Комісарів, він помер на посту секретаря ЦК партії і Голови Ради Міністрів СРСР.

- Я вмирати не збираюсь, хоч роки вже не ті. - Брежнєв покректав. - Главою Уряду, як Сталін, я бути не хочу, а от Головою Президії Верховної Ради… Так, минуло вже майже сорок років з часу прийняття сталінської Конституції, пора приймати нову, як її назвуть, то хай народ вирішує. Так?

- Так, Леоніде Іллічу.

- Ти врахуй при підготовці проекту нової Конституції і моєї доповіді на з’їзді про необхідність подальшого розвитку соціалістичної демократії і значення Рад. Зрозумів?

- А хто ж на місце генерального?

- Кандидатура є. І надійна, копать під мене не буде, як деякі. Володя Щербицький. Ти не проти?

Лівий кутик рота у Брежнєва поповз униз, в очах промайнув блиск. Вмить поглядом, шорстким, як наждак, він тернув по лицю Суслова, і зразу ж заховав уважний позір під густі брови.

Крізь темні скельця окулярів Суслов помітив і кутик рота, і живу іскру в очах Брежнєва:

«Ага! - стрельнула у нього думка. - Це ж він після Гельсінкі почав корчить дурня, а сам ось яку комбінацію хоче прокрутить! Все життя корчив дурня, на цьому й кар’єру робив. «Льонька, Льонька, бабій, жуїр і придурок», - думали, коли ставили його на місце Микити, і промахнулися - «Льонька» виявився не таким уже дурнем, усіх під себе підім’яв. Потім став корчить старого і немічного. А цей нібито немічний Льонька - хитра пташка, свою лінію гнув і тепер гне. І з Штірліцем пургу гонить, щоб приспати пильність Андропова і мою. А той «Джон Пек» - Юрка Андропов купився на локшину: підсунув Льоньці з «дев’ятки» медсестру, з цицьками, як дві дині, щоб накачувала його наркотою та жопою терлась під музику Моцарта, і тепер нібито вивчає англійську і п’є віскі, щоб повернутися в ЦК на Міжнародний відділ, а сам вже бачить себе на посаді генерального, не знаючи, що на своє місце Льонька вже має намір посадить безвідмовного секретаря Володьку Щербицького з України. Те ж мені - Пек! Під Берію працює, той теж хотів відсунути від керівництва державою Комуністичну партію, хотів, щоб партія займалась тільки ідеологією. Андропов йде шляхом Берії! Той теж був великим Пеком!»

Суслов зняв окуляри і протер скельця хусточкою:

- Не проти, Леоніде Іллічу.

- Добре, якщо не проти. У тебе все?

- Все, Леоніде Іллічу.

- Тоді забирай документ і готуй нову Конституцію. Не забудь додати, що соціалізм у нас в окремо взятій країні побудовано остаточно і безповоротно, тобто навіки, ми вийшли на прямий шлях до комунізму, ми у світі не одні, нас підтримує міжнародний соціалістичний табір, антиімперіалістичний рух в Азії, Африці, Латинській Америці і Ефіопії, ефіоп… Так-так. Американці і далі будуть срать. Тому на новому етапі, в умовах розрядки, нам потрібна нова система влади для прикладу усьому світу, бо на нас дивиться і з нас бере приклад усе прогресивне людство.

У Брежнєва лівий кутик рота знову поповз вниз, і в очах блиснула іскорка.

«Цього допустити ні в якому разі не можна! - Обличчя Суслова залишилось незворушним, а в голові метушились думки одна за одною. - А документ Маланчука - то, вірогідно на сто відсотків, ланка спланованої провокації Федорчука і Маланчука, щоб Пушкіним мене підставить, і вчинити скандал на весь світ та зробити з Суслова козла-відбувайла. Вони ж обидва миляться на Москву - Федорчук на місце Андропова, а Маланчук на моє! Нічого, з Пушкіним розберемося, а Щербицькому треба сьогодні подзвонить, бо завтра може бути пізно! Скільки у нього було інфарктів? Три? Буде й четвертий!»

6.5.

Михайло Суслов у записці-відповіді вказав, що ЦК КПРС підтримує ініціативу товаришів Валентина Маланчука і майора Бузини з України, але зазначив, що з реалізацією пропозицій треба зачекати, оскільки Політб’юром ЦК КПРС уже були заплановані заходи, присвячені святкуванню 140-ї річниці з дня смерті Олександра Пушкіна.

Крім того, вказав Суслов, вилучення творів Олександра Пушкіна, на контраверзійну думку вчених Інституту країн Азії і Африки АН СРСР, може зашкодити запланованому візиту в Москву голови Тимчасової військової адміністративної ради Ефіопії Менґісту Хайлє Маріама, який збігався зі святкуванням 140-ї річниці від дня смерті Пушкіна та одночасним виходом на екрани кінотеатрів в СРСР та Ефіопії фільму «Сказ про то, как царь Пётр арапа женил» про прадіда Пушкіна Абрама Ганнібала, знятого на замовлення Менґісту Хайлє Маріама, а також підписанням Декларації про основні дружні взаємостосунки і співробітництво між СРСР та Ефіопією, оскільки прадід Пушкіна Абрам Ганнібал походив з ефіопського племені фалаша.

На думку ж членів Антисіоністського комітету СРСР, до якої ЦК КПРС теж не міг не прислухатися, далі було вказано в записці Суслова, заходи проти Пушкіна можуть інспірувати з боку Ізраїля чергову наклепницьку кампанію із звинуваченнями СРСР в утисках євреїв (що, на думку членів Антисіоністського комітету СРСР, не відповідає дійсності), оскільки ефіопські предки Пушкіна з фалашського племені сповідували юдаїзм.

Водночас Суслов рекомендував партійним органам Української РСР посилити боротьбу з українським буржуазним націоналізмом на всіх скерунках ідеологічної роботи, в тому числі в закладах науки і освіти, приділивши особливу увагу розвінчуванню антирадянських поглядів Івана Мазепи, пов’язаних зі зрадою російського царя Петра І та його намаганнями при підтримці шведського короля Карла ХІІ створити самостійну українську державу.