Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Ні, гірше! Під Красною площею виявлено труп!

Підполковник Мусоргський зупинився на порозі:

- Ільку, зачекай, не панікуй! Під Красною площею згідно з реєстром про прийом-передачу охороньованого об’єкта на період вартування значиться триста вісімдесят три трупи на чолі з головним трупом, не рахуючи колумбарія. Я особисто розписався про прийом. Ти конкретно про який труп говориш, і звідки він поза реєстром міг з’явитися?

- Справжній, свіжий труп, товаришу підполковник! Рацією сержант Пересипкін доповів!

- Це той, котрий під прикриттям міліції в ментовській формі несе чергування?

- Він.

- Дай рацію!

Підполковник Мусоргський взяв рацію, зайшов у вартівню і натиснув переговорну кнопку:

- П’ятий, п’ятий, я перший, повідомте про оперативну обстановку, де ви перебуваєте?

- Товаришу підполковник, товаришу підполковник, доповідає сержант Пересипкін… - В рації почувся схвильований голос сержанта.

- П’ятий, п’ятий, дотримуйтесь правил конспірації під час переговорів в ефірі, - суворо проказав у рурку підполковник Мусоргський. - Не називайте прізвищ і тим паче звань! Говорити умовними фразами, ефір може прослуховуватися! Я - перший!

- Товаришу перший підполковник, доповідає п’ятий сержант, я знаходжусь у туалеті, цебто гальюні, цебто у підземному об’єкті, за нашою схемою він значиться під номером другим, коло собору Василія Блаженного…

- Сам блаженний, - убік сердито промовив підполковник Мусоргський. - У нього ділянка, японський городовий, зовсім в іншій стороні! Чого він там біля туалету швендяв?! Сцяти пішов, не повідомивши про зміну маршруту.

І в рацію продовжив:

- Ну і що ти там виявив, крім відомих аксесуарів і відвідувачів, у цьому гальюні?

- Жмур, справжній жмур. Я проходив повз об’єкт, ще не зайшов, коли підбігає до мене переляканий мужик і кричить: «Товаришу міліціонер, у туалеті лежить труп!» Тобто умовно - жмур. Я йому говорю: «Показуй». Спускаюсь умовно в підземний об’єкт і бачу - в кабінці лежить жмур, і не умовний, а справжній, і голова з-під дверцят висунулась назовні. Там відстань від низу дверцят і до підлоги сантиметрів двадцять. І свіжа кров на голові, і під носом калюжа з крові. Я смикнув за ручку кабінки, дверцята зачинені зсередини, назовні не відчиняються. Тепер стою біля кабінки зі стволом і охороняю жмура до вашого приходу.

- Голими руками смикав за ручку?

- Так, а що?

- А те, що тепер цього жмура на тебе повісять! Скільки вас, придурків, вчити треба - ніде не залишати відбитків своїх пальців та інших речових доказів! А де той мужик, який першим виявив жмура?

- Я його зачинив у комірчині, де прибиральниця зберігає інструмент.

- Ну, хоч за це не мудак! Ментуру повідомив?

- Ні, ми тут поки що самі справляємося, на вході до об’єкту із стволами чергують сержант Охлоби… восьмий і… і дванадцятий.

- За це теж молодець. Газети «Правда» там біля трупа, чи його голови, не бачив?

- Зараз гляну. Точно, голова лежить на газеті, «Правда», чи іншій, розібрать не можу.

- А що, ти «Правду» не читаєш?

- Не встиг, товаришу перший, прочитаю після чергування.

- Бути добру. Не панікуй, пильнуй і чекай мого приходу. Цвай мінутен. Я вже йду, - сказав у рурку підполковник Мусоргський.

4.2.

«Я вже йду», - сказав у рурку своєму підлеглому сержантові Пересипкіну підполковник Мусоргський і звернувся до майора Бузини та старшого лейтенанта Нікітченка:

- Оперативна обстановка, японський бог, категоричним чином ускладнилась, на жаль! Навмисне убивство на головній площі країни - це вам не жарт і навіть не хрін собачий, а дещо погірше, я так думаю. Можливі інші теракти. Треба підвищити бойову і мобілізаційну готовність. Володю, сідай у моє крісло на місце Ілька, на телефонні дзвінки не відповідай. Коли подзвонить червоний телефон з гербом, це урядовий «ВЧ-зв’язок», по ньому може подзвонить головний черговий 9-го управління чи ще вище - відповідальний черговий КДБ СРСР, підніми трубку, скажи, що ти прапорщик Заїкін і що підполковник Мусоргський на хвилину вийшов перевірити пости. Більше нічого не кажи. Утнув?