Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Через хвилину голова Дзеньзібара знову з’явилась в отворі дверей:

- Загорілось в підвалі на вулиці Тарасівській, ма’ть, безхатьки бавляться. Це з іншого боку військової контррозвідки, метрів сто п’ятдесят навпроти.

- Начальник Управління генерал Іванов знає?

- Зараз попереджу.

- Добро, доповіси результати.

Дзеньзібар зник.

- Але на цьому ми не повинні зупинитись, - продовжив свій виступ Федорчук. - Після тривоги за її результатами наступного ж дня підготувати мій наказ, це теж вам завдання, Степане Несторовичу, яким ми зобов’яжемо всіх атестованих працівників, прапорщиків, офіцерів і генералів, на службі носити військову форму, у цивільне перевдягатися тільки для виходу в місто на зустрічі з агентурою. Зорієнтуйте для перевірки і контролю за виконанням наказу інспекцію. Якщо зафіксують якогось працівника в приміщеннях КДБ у цивільному, бодай один раз - негайно ставити питання про службову невідповідність!

- Зробимо, Віталію Васильовичу, - дописуючи розпорядження Федорчука, сказав генерал Муха. - Є ще одна пропозиція. Майора Бузину у зв’язку із зафіксованими його контактами з Іллєнком і негативними висловлюваннями у вузькому колі щойно внесено до списку «Можливий носій «ДСП» і списку офіцерів, конспекти яких і зошити з чекістського навчання заплановані для проведення інспекторського контролю. Я дам команду інспекції, щоб зошити майора Бузини перевірив полковник Вєліканов, він знає, як це робить. У Бузини конспекти, я не сумніваюсь, мають такий же вигляд, як і його чоботи та гімнастерка. Потім начальник інспекції полковник Гребенюк оформить результати перевірки і передасть мені проект наказу про накладення на Бузину стягнення. З висновками, що випливають. Аж до!

- Ось і об’єднаємо висновки: і за результатами тривоги, і за результатами перевірки конспектів! З наукою для інших! - Федорчук стукнув олівцем по столу. - Додайте їх до матеріалів звітності про результати тривоги і передайте товаришеві Рябоволу для включення в наказ.

- Так, Віталію Васильовичу! Пора кінчати з нехлюйством і безвідповідальністю на всіх напрямах нашої службової діяльности! Партія нам цього не дозволить! - Муха піднявся. - Я скористаюсь телефоном у приймальні, щоб зразу ж передати в інспекцію вказівку стосовно зошитів майора Бузини?

- Скажіть Дзеньзібарові, він передасть. Він знає, як це зробить, щоб народ в приймальні не почув і до Бузини передчасно не дійшло.

- Так точно, товаришу голово, - сказав Свєтков, - а то цей Бузина хитрий, як Мюллєр.

- Який Мюллєр? - Федорчук не розуміючи глянув на Свєткова.

- Начальник гестапо, обергрупенфюрер СС, товаришу голово. На нього Кондратьєв і справу заводить з кодовим прізвиськом «Мюллєр».

- А-а-а, можливо. Тим паче потрібна конспірація.

В шпарці дверей з’явилась голова Дзеньзібара:

- Пожежу ліквідовано, жертв немає, за винятком…

- За винятком - Жучка здохла?

- Та ні, Віталію Васильовичу, - посміхнувся жарту Дзеньзібар. Він разом з Федорчуком їздив до Москви, знав про його зустріч з Брежнєвим і здогадувався, чого голова КДБ УРСР, його шеф, перебуває в гарному гуморі. - Два безхатьки зомліли від чаду, їх винесли надвір, і поки пожежники гасили вогонь, вони прийшли до тями і втекли… скопом і з Жучкою.

- Дай орієнтування військовій контррозвідці.

- Я вже дав, - сказав Дзеньзібар. - Генерал Іванов оголосив тривогу, і приміщення військової контррозвідки взято під оборону.

- Яка оборона? Скажи, щоб спіймали збіглих безхатьків і провели дізнання, хто вчинив пожежу. Можливо, спеціально.

- Зараз дам указівку.

- Не вказівку, а рекомендацію. По Україні, тессезеть, я старший начальник за посадою і військовим званням, але генерал-майор Іванов безпосередньо підлягає Москві - 3-му Головному управлінню. Йому вказувати, що робити, тессезеть, ми права не маємо.

- Врахую, Віталію Васильовичу, - сказав Дзеньзібар і подумки образився: «Чи я не знаю, як розмовляти з начальником Управління особливих відділів по Київському військовому округу?»

Капітан Дзеньзібар ображено причинив двері.

Федорчук застеріг образу свого джури, помовчав і, коли його голова зникла в отворі дверей, сказав:

- Питання по Бузині поки що до завтра закриваємо. По Бочонкіну провести партком сьогодні, щоб завтра обох включити в наказ.

8.3.

«Пронесло, про концерт голова не знає», - з полегшенням подумав Свєтков і став підніматися.