Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Будь ласка, — сказав Кілпепер і посунувся, звільняючи біологові місце для його спорядження.

— Планета, — повторив Еремік.

— Елам весел холам крам, — привітно промовила бурундуко-панда.

— Чорт забирай, у них є мова. Вони вимовляють звуки, які, без сумніву, щось означають. Питання лише в тому, чи вдасться знайти ґрунт для взаєморозуміння. Чи здатні вони оперувати найпростішими абстрактними поняттями? — Еремік відклав книгу й показав пальцем на бурундука-панду.

— Тварина, — сказав він і очікувально поглянув на тубільця.

— Притримай його, щоб не ворушився, — попросив Симонс і навів рентгенівський апарат. — Готово. Тепер ще кілька знімків.

— Тварина, — з надією повторив Еремік.

— Іфул біфул бокс, — сказала тварина. — Хофул тофул локс, рамадан, самдуран, іфул біфул бокс.

— Терпіння, — нагадав собі Еремік. — Позитивний настрій, щирість, наполегливість.

Він узяв інший довідник. Це був «Розмовник для спілкування з інопланетянами першого рівня розвитку інтелекту».

Знайшов потрібну сторінку й відклав книгу. Посміхаючись, підняв вказівний палець.

— Один, — сказав він.

Тварина подалася вперед і понюхала палець. Еремік похмуро посміхнувся й виставив другий палець.

— Два, — сказав він. Потім підняв третій: — Три.

— Углекс, — раптом заявила тварина.

— Що це — дифтонг? Слово, яке означає «один»?

— Один, — ще раз сказав Еремік і знову похитав вказівним пальцем.

— Вересеревеф, — поблажливо посміхаючись, відповіла тварина.

Ще одне слово, яке означає «один»?

— Один, — знову сказав Еремік.

— Севеф хевеф улуд крам, арагон, біліган, хомус драм, — проспівала бурундуко-панда.

Потім зупинилася, поглянула на сторінки «Розмовника», що тріпотіли на вітрі, й знову перевела погляд на лінгвіста, який терпляче тамував у собі гостре прагнення задушити тубільця на місці.

Після повернення Морени й Фліна, здивований капітан Кілпепер сів аналізувати їхній звіт. Він переглянув фотографії й старанно, докладно вивчив кожну.

Металева колона була округла, гладенька і явно штучного походження. Від раси, здатної виготовити та встановити таку споруду, можна чекати неприємностей. Великих неприємностей.

Але хто встановив тут цю колону? Певна річ, не веселі дурні тварини, які вештаються довкола корабля.

— То, кажете, вершина колони схована у хмарах? — перепитав Кілпепер.

— Так, сер, — сказав Морена. — Ця клята тичка десь два кілометри заввишки.

— Повертайтесь туди, — наказав капітан. — Візьміть із собою радар і обладнання для інфрачервоної зйомки. Зробіть знімок верхівки цієї колони. Я хочу точно знати, якої вона висоти і що там нагорі. Тільки швидше.

Флін і Морена вийшли з рубки.

Кілпепер ще хвилину розглядав не просохлі до кінця знімки, потім відклав їх убік. Сповнений незрозумілого передчуття, він пройшов у бортову лабораторію. Ця планета була якась безглузда, і це його непокоїло. Із власного досвіду Кілпепер знав: усе на світі підпорядковане певній системі. Якщо вчасно її не зрозуміти, можна потрапити в халепу.