На абсолютно темній сцені посередині стирчать двері, убого підсвічені рампою. В жахливій пітьмі, як вогники надії, блищать дві цигарки. Чути якесь гупання, стогін заліза та приглушені матюки, ніби п’яні вантажники намагаються дати раду важкому роялю.
З того боку, де блищать цигарки, чути приємний чоловічий голос.
Приємний голос: Тємніци, нахуй, рухнуть, і свобода нас встрєтіт радостно у входа…
Роздається звук, ніби ногою дуже сильно впиздили по дверях. Двері падають, і вся сцена заливається життєрадісним сонячним світлом, так що стає видно рояль, стоячий на краю прірви, і двух мудил, палящих цигарки. Повагавшись хвильку, рояль рішуче хуярить униз, слідом за дверима. Десь знизу чути його здивований металевий зойк.
Другий мудило: Хто сказав «мяу», блядь?
ЗАВІСА.
Тріасовий період
Боря і Жора, хтиві павіани.
Ріта і Чіта, цнотливі шимпанзе.
Ганна Петрівна, мати Ріти і Чіти.
Гаврило, орангутанг-збоченець.
Кирило, динозавр, хворий на сухоти.
Микола Петрович, саблезубий ягуляр.
Гриша, птєродактіль.
Дія відбувається в тріасовий період у світі тварин. Декорації на сцені зображують собою тріасовий період. По сцені лазять дінозаври, літають птєродактілі і всяка інша сволота. Входять Ріта і Чіта, дві цнотливі шимпанзе.
Чіта: А мінє він понравився — хоть і не воєнний, а всьо равно, інтєрєсний мужчіна.
Ріта: Я єму говорю: «Скажитє, как ви думаєтє, слово «хуйня» мужского рода чи женского?», — так он аж покраснєл. Хароший мужчіна, скромний.
Входять Боря і Жора, хтиві павіани.
Боря: Глянь, Жора, які пацанкі.
Жора: Одразу видно, шо целочки.
Боря: Це шимпанзи, я їх знаю. В мене була одна, коли я на Карпатах був, так она у мєня…
Жора: Я знаю, Боря. Представь собі, шо я от етого нє балдєю.
Боря: Дівчата, ану, катай сюда, дядя фокус покаже!
Ріта і Чіта підбігають ближче.
Чіта: А ви умєєтє?
Жора(становиться раком): Нєт нічого прощє: ейн, цвей, дрей!
На слові «дрей» прилітає птєродактіль Гриша, хапа хтивого павіана Жору за бордову сраку і зникає в невідомому напрямку.
Боря(філософські): Жора хотів вам показати фокус, який називається «сєвєрноє сіяніє».
Ріта і Чіта: Як інтєрєсно! Чєм ето достігається?
Боря: Сракою.