Калістрат: А я — Калістрат.
Харитон: Не їбе, шо ти Калістрат.
Харитон строчить з автомата у Калістрата. Калістрат падає.
Дзвін: Бам-м-м-мммм!
Матвій: А хто чув, як зараз йобнуло?
Харитон: Йобнуло, не йобнуло — заїбав!
Харитон строчить в ліс з автомата.
Семен: Я пішов ліс рубати. Хлопці, хто зі мною?
Ніхто не звертає на Семена уваги.
Калістрат(лежачи долі): Як мамка заміж виходила, батько казав: «Як син буде, то Калістратом назви».
Харитон: Кого це їбе?
Харитон строчить в небо з автомата.
Дзвін: Бам-м-м-мммм!
Входить Мирон.
Мирон: Сюда Руслан іде. Зараз всі пизди гарячої скуштуєте.
Входить Руслан. Це здоровенна книга з ногами і руками. Він іде, швидко перегортаючи сторінки і читаючи сам себе. Руслан все ближче і ближче підходить.
Руслан: Шо позбиралися? Пизди захтіли?
Всі стоять мовчки і винувато дивляться вниз.
Руслан: Йобані шакали! Читати хто вміє?
Всі стоять мовчки і винувато дивляться вниз.
Харитон: Калістрат уміє. Умієш, Калістрат?
Калістрат мовчить.
Матвій: Він напиздів.
Руслан: У колону по два — шикуйсь! Праве плече вперед, кроком руш!
Всі, в тому числі і Калістрат, слухняно виконують накази Руслана.
Руслан: Рота, запєвай!
Всі запєвають. І пісня у них виходить така:
Ой, помню, помню я той час,
Ти плакала за мною
І на прощання раз у раз