Поки в Союзі ми жили.
Але сьогодні, як ніколи –
Вже знаємо, хто Гриць, Микола,
Хто на що здатний, хто що може,
Хто чарку випити поможе.
А хто, звичайно, й дві чи три,
Адже й такі є в нас орли.
Бо як в сусіда є торти,
Як же йому не допомогти?
Отак й живемо, хто як може,
Бо вірять всі, що Бог поможе.
20.9.1992 р.
ЯКБИ НЕ ЯЗИК
У жінки мусить все буть гарним –
І ніс, і губки, і лице,
І ніжний голос, й гордий погляд,
Що, як погляне, вас – пече.
І голос, посланий Богами,
Аби ним душу солодить,
І те, що в жінки між ногами,
Щоб дарувало вічну мить.
У жінки мусить все буть гарним,
І все це Бог їй, бачте, дав,
Але язик він дав дружині,
Видно, як гарно перебрав,
Щоб кожен з нас не сумував.
26.7.2013 р.
В ПІДПІЛЛІ
Товариш мій пішов в підпілля,
Аж стало жаль його мені,