Зрілим цвітом спогадів і мрій,
І теплом вже тим мене не гріє,
Від якого вічно шеленів.
13.6.1992 р.
ЯКЩО ПОМРУ
Як помру я, мила,
То не плач одначе,
Посади вербичку,
Хай вона поплаче!
А як зійде Сонце,
Витри вітром слізки,
Й поруч із вербичкою
Посади берізку!
А щоб менше плакали
І були веселі,
Посади веселого
Поруч з ними клена!
А сама, кохана,
Встань і не журися,
І за Україну
Богу помолишся!
17.6.1992 р.
МОЇ ВІРШІ
Я бачу те – чого не бачать інші,
Звідти і йдуть мої всі вірші.
27.7.2013 р.
БОГ ПОМОЖЕ
Були ми ніжними і злими,
Були наївними й німими,
Якими тільки не були?