І став думать про те я
Що побачив в ту ніч.
Бо у новому сяйві,
Я побачив красу,
Бо зустрів в ній незайману
Ще дівочу красу.
Тій красі вже сімнадцять,
Й тому буде хвала,
Хто зірве її перший
Й приведе до двора.
Завтра прийде день новий,
Бог дасть нові сліди,
То ж чи варто топиться
З-за якоїсь... біди?
МОЯ ДЕРЖАВА
Я один в переповненім домі,
Наді мною світи і світи,
Спав на сіні колись, на соломі,
Зараз й сіна ніде не знайти.
Де не глянеш – ріпак і пшениця,
Аж від Ялти, Карпат і до Крут.
От держава моя, як дівиця,
Всі, хто хоче, її вже – беруть.
19.10.1972 р.
ЩОБ ТІЛО РАДІЛО
Більш яснішої зірки від тебе
Я не бачив ще в світі ніде,
Бо вона мене вічно по світу,
Як маленьку дитинку веде.
Тільки ти, тільки ти, моя люба!