Волошкова моя ти краса,
І хоч я вже давненько без чуба,
Та для мене ти вічно – свята.
І коли ми блукали по полю,
В літній день між ланами пшениць,
Знала б ти, як хотів я добратись
До дівочих твоїх таємниць.
Щоб тобою напитись, наніжитись,
Насолодить себе перед сном,
І тобою завжди кайфувати,
Як найкращим у світі вином.
1.10.1973 р.
ДОЖИЛИСЬ
Був час, що ми у хвіст і в гриву
Могли вам хоч яку кобилу,
А зараз ми даємось диву,
Бо вже не можемо і милу.
24.71973 р.
ПРИМАНОЧКА
Душа, немов, аеростат,
Ніби настала в ній розруха,
Що хочеться тебе узять
Й тебе підняти вище вуха.
І хочеться ще більш любить,
Й тебе – свою паняночку,
Хоч краєм пальчика схопить,
За ту… твою приманочку.
Піти десь в поле, де жита
Всю ніч шепочуться з вітрами,
І ті сосочки цілувать,