Як клопи і павуки,
Й ніби ж з виду гарні хлопці,
А насправді – хом’яки.
14.4.2003 р.
ЛЮБЛЮ, КОЛИ САДКИ КВІТУЮТЬ
Люблю, коли садки квітують,
Люблю, коли садки цвітуть,
І як жінки в гаю лютують,
Як мужики до них не йдуть.
8.8.2001 р.
Я БАЧИВ СОН
Там, де росла колись верба,
В селі навпроти баби Галі,
Вві сні я бачив сам себе –
Що там стояв на п’єдесталі.
Не знаю, що то був за знак,
Адже про славу я не мріяв,
А думав про простий народ,
І про його одвічні мрії.
А тут уви! – на повний зріст,
Як Сталін й Мао у Пекіні,
Який легендами обріс,
Як в нас жінки, що у бікіні.
Від того дня, як сон приснивсь,
Пройшло уже багато років,
Та пам’ятаю, як дививсь,
Я сам тоді на себе збоку.
Я не прохав щедрот в Богів,
Й не став би це робить до згину,
А щоб прогнав він тих хортів,