Осінню калина.
20.12.1989 р.
КОЖНА ЖІНКА НЕПОВТОРНА
Скільки б жінок не існувало,
І незалежно – скількох мав,
А нам завжди їх нехватало,
Як кожний з нас парубкував.
Бо кожна жінка – неповторна,
Як кожна квіточка в гаю,
Тому ото така й моторна,
А ще як скажеш їй: люблю.
Бо нова жінка – новий спалах,
Новий душевний ураган,
Й вона для нас завжди, як свято,
Де почуттів, як – океан.
Зате, коли приходить ранок,
Той стан душі не передать,
Як вам вона несе сніданок,
І хоче знову обійнять.
29.9.2003 р.
ПИШУ ДЛЯ ДРУЗІВ
Пишу для тебе і для друзів,
І для таких, як сам людей,
Які весь день працюють в лузі,
А ніччю грають у хокей.
8.8.2001 р.
ДЕ ЛІТАЮТЬ ЖАЙВОРИ
Іноді не хочеться нічого,
А піти десь в поле поблукать,
Де літають жайвори і бджоли,