Ту, що про дитинство пам’ять береже.
26.2.1968 р.
НА ПРОХІДНІЙ
Ти на нашу прохідну
Хрен заманиш хоч одну,
Бо для них пенсіонер,
То уже – не кавалер.
А як Гриць на дівку глянув,
То відчув в трусах прорив,
Дівка тут же зупинилась,
Щоб і ще раз повторив.
Погукайте діда Льову,
Щоб пощупав нашу нову.
Та дідок не розгубився
Ще й до дівки притулився.
На роботу йдуть дівчата,
Мов худі «мартишечки»,
А як вечором з тютюнки
Всі неначе – пишечки.
А як йде дівча й сміється,
Так і знай, що й ще вернеться.
ДВІ НОВИНИ
Із відрядження, нарешті,
Шеф прибув з столиці.
– Які новості? – питає
У своєї жриці.
– Одна новость препогана,
А друга гарненька,
То з якої починати? –
Шефові чемненько.