ЯКБИ ЛЮДИ ЗНАЛИ
Ну скільки ще життя лишилось?–
Хай років тридцять, шістдесят,
Й вважайте, що життя відплило,
Чи варт себе вам обкрадать?
Важко людині повірить у старість
Коли ще цвіте бузина,
Що буде їй тридцять, а там і за сорок,
А там – шістдесят і тебе вже нема.
Але, якби люди те знали завчасно,
Навчилися б, певен, себе шанувать,
Й ніколи б, нікому, й нізащо у світі
Не стали б жаліть те, що треба давать.
24.11.1966 р.
ДІВОЧІ ГРУДИ
Люблю, коли сміються люди,
І в лузі півники цвітуть,
А поруч йдуть дівочі груди,
І нам свою любов несуть.
2.9.1968 р.
ДЕ КВІТУВАЛА М’ЯТА, РУТА...
Де квітувала м’ята, рута,
Ліси дрімучі і трава,
Сьогодні тут пливе Славутич –
Землі моєї голова.
Мій труд підняв мене над містом,
І на вершині всіх висот
Стою сьогодні комуністом,
Хоч рядовий я, як сто сот.
Поглянь навкруги подивися