Гервасій. Заспокойся, Мартине!.. А тепер я знов просю тебе: давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! Та накажемо їм, щоб унуків наших добре .вчили, то й будуть діти їх дворяне!
Мартин. Яз радістю! Ідіть, діти, сюди. Нехай вас бог благословить, та вчіть, вчіть дітей своїх,
Марися і Микола обнімають Гервасія, Палажку, цілуються з Степаном.
щоб мої онуки були дворянами.
Протасій. Ая вам на цей случай розкажу цікаву річ... Літ тридцять тому назад...
-Гервасій. Нехай на весіллі кому-небудь розкажеш. Протасій. Га?
Гервасій. Кажу, на весіллі кому-небудь розкажеш. Протасій. Тьфу! Де чорт упре цього Гервасія, то прямо і рота не роззявляй...
Входе Омелько з соломою.
Мартин. Не треба, згоріло! Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала. Візьми, Омельку, попіл і розвій по вітру!.. Омелько. І що б то було на цигарки віддать!
Завіса.
1886.
Новочеркаськ
Драма в 5 діях
ДІЄВІ ЛЮДЕ
Іван — старий чоловік, москаль. Софія — його дочка, молода дівчина. Ганна — удова.
Г н а т — її син, парубок.
Варка — дівчиыа.
Параска — дівчина.
1-а 1
2 г дівчата.
Омелько \
Д е м’ я н 1 парубки Степан
Я в д о х а — хазяйка на вечорницях.
1-й 1
2-й ] стаР°сти*
Парубки, дівчата і музики.
ДІЯ ПЕРША
Хата Я вдохи.
ЯВА І
Входять Гнат і Д е м’ я н.