Алмазна труба: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Привіт, товаришу Чурилін, — глухо сказав геофізик у відповідь на дружнє привітання начальника.

— От добре, якраз на чай. Ну, що цікавого?

— Дещо є, а довелося важко. Я захворів, трьох коней загубили…

— Що з вами?

— Погань якась, — мошка роз’їла, всюди запалення.

— Чухалися?

— Та ще б не чухатися! — сердито пробурчав геофізик у відповідь на докірливий погляд Чуриліна. — В мене шкіра не така дублена, як у вас. Тепер не знаю, як піду в наступний маршрут.

Чурилін розпорядився видати всім потроху з дорогоцінного запасу спирту. Прибулі також розмістилися навколо багаття. Гучні веселі голоси перебивали один одного, розповідаючи про різноманітні пригоди. Начальник експедиції сів поряд з геофізиком, який, випивши чаю та закусивши, трохи пом’якшав та опам’ятався.

— Модесте Африкановичу, жадаю ваших повідомлень!

Геофізик розповів про пройдений ним маршрут, що широким кутом охопив район від ріки Джеромо до вершини Вілючана. На цьому шляху йому пощастило зробити більше двадцяти вимірів сили ваги[5].

— Всюди досить великі позитивні аномалії[6], шістдесят, вісімдесят. Але ось в одному місці я зробив навіть три виміри підряд на невеликих відстанях. Вийшло… — геофізик зробив паузу.

— Не томіть, Модесте Африкановичу, — швидко сказав Чурилін.

Геофізик задоволено посміхнувся й продовжував:

— Вийшло двісті…

— Ого!

— Почекайте: двісті сімдесят і триста п’ять!

— Де? — схвильовано скрикнув Чурилін.

— Амнунначі… Широке низьке плато, суцільна болотистість, на захід від Мойєрокану.

— Мойєрокану! От тобі й на!

Розмови коло багаття затихли. Новоприбулі розійшлися спати. Тільки співробітники Чуриліна, що відпочили за чотириденну стоянку, залишались біля вогнища, з цікавістю прислухаючись до розмови начальника з геофізиком.

— Ну, я замучив вас, Модесте Африкановичу, — сказав Чурилін. — Пробачте мені, йдіть швидше відпочивати. А ми тут вже так відгодувалися, що не лягаємо раніш, ніж опівночі.

Геофізик неохоче підвівся і, стоячи навколішки, скрутив останню цигарку. Чурилін деякий час пильно вдивлявся в його стомлене, опухле обличчя.

— Добре бути геофізиком, Модесте Африкановичу, — сказав він, — точні завдання, ясні відповіді, от як у вас, наприклад.

— Знайшли чому заздрити!

Обличчя Чуриліна було серйозне.

— Я порівнював мої й ваші дослідження. Я захоплений могутністю геофізики. Я поганий фізик і ще гірший математик. Можливо, тому, як і всяка незнайома наукова дисципліна, ваша робота уявляється мені набагато значнішою, ніж моя. Подивіться хоча б збоку: прилад Штюкрата[7] встановлюють на наміченій точці. Всередині його розмірено коливаються два коротких важких маятники, в яких є дзеркальця, що відбивають світло від малесеньких лампочок. І це все. Надалі потрібно тільки спостерігати збіг періодів коливання маятника з ходом астрономічного годинника-хронометра. Проте, звичайно, — схаменувся Чурилін, — до цього ще потрібно старанно вивірити прилад, провести спостереження зірок для перевірки годинника. Але загалом, як геніально просто! Коливається маятник і ледве уловимо відкликається на збільшення чи зменшення сили ваги в даному місці. А в руках геофізика це казковий меч, що незримо розтинає товщі гірських порід на декілька кілометрів вглиб, це око, яке показує недоступні підземні глибини. © http://kompas.co.ua

Геофізик кинув у багаття недокурок і посміхнувся:

— Я, навпаки, ясно уявляю собі всю безпорадність геофізики, безліч нерозв’язаних ще питань, недосконалість методів. І ваша геологія здається мені більш ясною, більш могутньою наукою, що має в своєму розпорядженні незмірно більшу кількість фактів. Ну, я йду спати.

Коли пішов геофізик, коло багаття запанувала мовчанка. Стовп полум’я у височині облямовувався зоряним вінцем, ледве чутно шипіли димокури і невблаганно нили комарі. З долини знизу, як і раніш, доносилося подзвякування калатал коней.

— Максиме Михайловичу, невже геофізика може легко вирішити те, над чим ми так довго б’ємося? — обережно спитав молодий геолог.

[5] Сила ваги — мається на увазі сила земного тяжіння.

[6] Позитивні аномалії — місцеві збільшення сили вяги.

[7] Прилад Штюкрата — маятниковий прилад для вимірювання найнезначніших коливань сили ваги.