Не знаю. Я погано бачу.
Мене бачиш?
Бачу, що хтось є.
Це добре. Треба йти. Поглянув на хлопця. Не бери його за руку, сказав він.
Він же не бачить.
Не бери його за руку. Ходімо.
Куди ви йдете? запитав старигань.
Ідемо їсти.
Він кивнув, дотягнувся до ціпка й невпевнено постукав ним по дорозі.
Скільки тобі років?
Дев'яносто.
Та ні.
Гаразд.
Усім людям це кажеш?
Яким людям?
Будь-яким.
Гадаю, так.
Щоб вони тебе не ображали?
Так.
Допомагає?
Ні.
Що в тебе в наплічнику?
Нічого. Можеш глянути.
Знаю, що можу. Що там?
Нічого. Просто трохи речей.
Їжі немає?
Ні.
Як тебе звуть?
Ілай.
Ілай… а далі як?