Думаю, навряд чи.
А вони можуть полетіти на Марс чи ще кудись?
Ні. Не можуть.
Бо це задалеко?
Так.
Навіть якби захотіли?
Навіть якби захотіли.
А якщо вони постараються і пролетять половину відстані чи десь так, а потім дуже втомляться, то впадуть?
Ну, насправді вони не зможуть пролетіти половини відстані, бо тоді опиняться в космосі, а там немає повітря, тож вони не зможуть летіти, і, крім того, там дуже холодно, вони замерзнуть.
Еге.
І вони все одно не знають, де Марс.
А ми знаємо, де Марс?
Приблизно.
Якби в нас був космічний корабель, можна було б туди полетіти?
Ну, якби це був справді хороший космічний корабель, а ще були б люди, які нам допомагали б, гадаю, ми могли б туди полетіти.
А там була б їжа і все таке, якби ми туди долетіли?
Ні. Там нічого немає.
Ет.
Так вони сиділи доволі довго. Влаштувалися на складених ковдрах і спостерігали за дорогою в обох напрямках. Навіть вітру не було. Нічого. Згодом хлопець сказав: Немає жодних ворон. Чи є?
Немає.
Лише в книжках.
Так. Лише там.
Я й не думав, що воно так.
Готовий?
Так.
Підвелися, прибрали чашки та залишки крекерів. Чоловік поклав ковдри зверху на візок і закріпив брезент, а тоді став і подивився на хлопця. Що? спитав той.
Я знаю, ти думав, що ми помремо.
Ага.
Але ми не померли.
Ага.