Вони дісталися до загорожі.
Куди ми йдемо?
Треба знайти візок.
Він стояв непорушно, тримаючи руки під пахвами.
Ходімо, сказав чоловік. Треба йти.
Насилу сунули заметеними полями. Сніг глибокий і сірий. І вже вкритий шаром попелу. Він подолав ще метр, а потім обернувся поглянути назад. Хлопець лежав. Чоловік кинув оберемок ковдр і брезенту й кинувся до сина. Той тремтів. Підняв його і пригорнув. Вибач, сказав він. Вибач.
Візок шукали довго. Він витягнув його сторчма із замету, відрив наплічник, струсив сніг, розстібнув і запхав у нього ковдру. Поклав наплічник, інші ковдри й піджаки в кошик, підняв хлопця й посадив його зверху, а потім розв'язав шнурки й стягнув з того черевики. Тоді ножем заходився різати один з піджаків і обгортати смужками тканини хлопцеві ноги. На це пішов весь піджак, потім він вирізав із брезенту два великі квадрати, підклав їх під ступні, загорнув і прив'язав до хлопцевих щиколоток смужками підкладки з рукавів піджака. Відійшов назад. Хлопець роздивлявся свої ноги. Тепер ти, тату, сказав він. Іншим піджаком він обгорнув хлопця, а потім сів на брезент, що лежав на снігу, і загорнув собі ноги. Тоді підвівся і сховав руки під куртку, щоб зігрітися, далі спакував у наплічник взуття разом з біноклем та іграшковою вантажівкою. Потім витрусив брезент, склав і прив'язав його з ковдрами до наплічника, востаннє оглянув візок, але там більше нічого не було. Ходімо, сказав він. Хлопець теж кинув останній погляд на візок, а потім рушив за батьком у бік дороги.
Іти було навіть складніше, ніж він думав. За годину вони подолали лише із півтора кілометра. Він зупинився й озирнувся на хлопця. Хлопець теж спинився в очікуванні.
Гадаєш, ми помремо, так?
Не знаю.
Ми не помремо.
Добре.
Але ти мені не віриш.
Не знаю.
Чому ти думаєш, що ми помремо?
Не знаю.
Припини казати «не знаю».
Добре.
Чому ти думаєш, що ми помремо?
У нас немає їжі.
Ми щось знайдемо.
Добре.
Як думаєш, скільки людина може протриматися без їжі?
Не знаю.
Але все ж — скільки?
Напевне, кілька днів.
А що потім? Упадеш без духу?
Так.
Ні, не так. Це триває довше. У нас є вода. Це найважливіше. Без води довго не протягнеш.
Добре.