Габард (гречно). Ні в якому разі. Ані найменшого натяку на те. Річ ось у чім. Ви конгресмен. А кар’єра кожного члена Конгресу залежить від того, в якій комісії він бере участь. Нині вас закопали в мертву комісію карбування, мір та ваги. Скажіть тільки слово — і вас буде призначено до найважливішої комісії…
Нокс (перебиваючи). То ви роздаєте оті призначення?
Габард. Певне. А ні, то чого б я тут опинився? Все можна владнати.
Нокс (задумливо). Я знав, що наш уряд геть прогнив, але мені й на думку не спадало, щоб торгували урядовими посадами в такий спосіб.
Габард. Ви не дали ще своєї відповіді.
Нокс. Ви мали б знати мою відповідь наперед.
Габард. Є ще й інший вихід. Вас цікавлять соціальні проблеми. Ви вивчаєте соціологію. Тих, кого я репрезентую, вельми цікавить ваша особа… Щоб ви могли поглибити свої студії, ми охоче пошлемо вас до Європи. Там, у тій просторій соціологічній лабораторії, далеко від політичної метушні, ви матимете добру нагоду присвятити себе науці. Ми охоче пошлемо вас туди, скажімо, на десять років. Ви діставатимете по десять тисяч доларів на рік, а того дня, коли виїдете з Нью-Йорка, ви дістанете поза тим чималеньку суму — сто тисяч доларів на додаток.
Нокс. Отже, це так купують людей.
Габард. Йдеться чисто про освітні цілі!
Нокс. Але ви ж таки манівцями говорите!
Габард (рішуче). Гаразд. Ну, то яка ваша ціна?
Нокс. Ви хочете, щоб я покинув політику, покинув усе? Ви хочете купити мою душу?
Габард. Ще й більше. Ми хочемо купити певні листи й документи.
Нокс (ледь помітно здригається). Які листи й документи?
Габард. Оце ні і ви переходите на манівці. Чесній люпині нема чого брехати, навіть…
Нокс (перебиваючи). Вам.
Габард (посміхаючись). Навіть мені. Я помітив, як ви здригнулися, коли я згадав за листи. Ви себе виказали. Ви знаєте, які саме листи я мав на увазі. Ті, що їх викрав Герст з архіву Старкветера — ті, що ви їх маєте намір використати завтра.
Нокс. Маю намір використати завтра.
Габард. Точнісінько так. Саме про них ідеться. Складіть їм ціну. Скільки?
Нокс. Нічого я не продаю. Я не гендляр.
Габард. Одну хвилинку. Не кваптеся на відповідь. Ви не знаєте, з ким маєте справу. З тих листів ви не скористаєтесь у своїй промові. То вже повірте мені. Далеко розумніше продати їх за грубі гроші, аніж їм пропасти задурно.
Стукають у двері з холу. Габард здригається.
Нокс. Ввій…
Габард (перебиваючи). Ц-сс! Мовчіть! Мене не повинні тут бачити.
Нокс (сміючися). Ви боїтеся заплямувати себе моїм товариством?
Стукають знову.
Габард (збентежено схоплюючись, не дає Ноксові відповісти). Нікого не впускайте. Я не хочу, щоб мене побачили тут із вами. Та й вам це може пошкодити.
Нокс (теж схоплюється і йде до дверей). Мені нема чого критись. Я ні з ким не зустрічаюся потай. (Відчиняє двері).
Габард, стривожено озираючись, зникає в спальні, причиняючи за собою двері. Протягом цілої наступної сцени Габард раз у раз визирає звідти, стежачи за тим, що відбувається на кону.
Відчинивши двері, Нокс аж відхитнувся.